Минулого тижня були підбиті останні підсумки довиборів у Верховну Раду, і названі імена нових депутатів.

Першим, і найважливішим висновком з них є те, що провладні партії (Блок Петра Порошенка та Народний Фронт) принципово нездатні вигравати вибори чесно. Тому вони із самого початку орієнтувалися на масові фальсифікації, тобто, пішли тим же шляхом збереження влади, що й Партія Регіонів. Позірна підтримка "ідеалів Майдану", якими часто оперують спікери цих двох партій, була остаточно розбита на друзки цим виборчим процесом. Заодно стало наочно видно, за якою лінією відбувся розкол в Об'єднаній Опозиції в 2014 році. В "Народний Фронт" та БПП пішли ті люди, яких Майдан цікавив тільки як спосіб зайняти своє місце в олігополістичній системі влади і скористатись напрацюваннями ПР. А в партії "Батьківщина" залишились ті люди, які дійсно прагнули змінити країну, і були готові захищати вибор народу, а не підміняти його кулуарним торгом і купівлею електорату.

Спадок ПР був не лише дбайливо збереженим "коаліційними партіями", а й навіть доведений до граничної наглості. Так відкрито вибори не фальшували за всю історію України, окрім хіба що, Мукачево в 2004 році, де штаб, керований Медведчуком, обкатував технології забезпечення результату виборів для Віктора Януковича.

В принципі, ці довибори теж представляють собою обкатку технологій. Судіть самі, ось стислий їх перелік:

- основна ставка зроблена на "стратегію перемоги відносною більшістю" (також відомою як "метод бабушок Черновецького"): мінімізація явки (в т. ч. саботажем голосування і пропагандою противсіхізму і бойкоту виборів) і максимальна мобілізація наперед "окученої" або відверто купленої меншості;

- якщо мінімізація явки неможлива, робиться ставка на розпорошення голосів за допомогою величезної кількості технічних кандидатів (наприклад, в Луганській ОВО №114 було аж 107 кандидатів), а також "клонування кандидатів" (наприклад, в Чернігівській ОВО №206 було клоновано Валерія Дубіля, який уже є депутатом ВР від партії "Батьківщина");

- процес підрахунку голосів орієнтований на фальшування від початку. Основним інструментом є заміна представників в комісіях, яка відбувається прямо в день виборів. Це дозволяє оперативно ввести в комісії своїх людей, які проведуть "правильний" підрахунок;

- процес голосування також орієнтований на фальшування. Система купівлі голосів уже відпрацьована і навіть не ховається. Наприклад, на "контролі" голосування були спіймані навіть представники екзит-полів, а в ряді дільниць були зафіксовані навіть прямі свідчення масової купівлі голосів;

- на випадок активності місцевого громадського суспільства, або журналістів, уже відмобілізовані загони тітушок. На таких, наприклад, нарвалась Альона Шкрум на ОВО 183 (Херсонщина), а її помічницю Анастасію Цепляєву навіть побили на ОВО №114 (Луганська область).

Ці технології, безумовно, можливі тільки за умови повної бездіяльності правоохоронних органів. Саме завдяки цьому були можлива "хвиля замінувань", яку відпрацьовували на Херсонщині. Технологія надзвичайно проста, і розрахована на те, що люди більше одного-двох разів на дільницю не підуть - а оскільки в суспільстві всі ці два роки планомірно накачували апатію, то вона серйозно обвалила явку аж до 16,9%. Практично тепличні умови для перемоги "методом Черновецького". Юрій Одарченко, наприклад, зміг вибороти перемогу в таких умовах лише завдяки тому, що його команда багато працювала в міжвиборчий період, і заслужила цим підтримку місцевого населення - яка і поборола "мобілізований лохторат".

Власне кажучи, це і є основний висновок з цих довиборів. Єдиний спосіб перемогти при орієнтації влади на тотальну фальсифікацію - уже мати на початок виборчої кампанії відрив як мінімум в 10-15% від конкурентів. А це досягається тільки роботою в міжвиборчий період, на що здатна тільки реальна партія, яка має сильну місцеву ланку, або висуванням кандидата, який має високий авторитет в даному окрузі сам по собі. Таким чином, вже зараз за кожним округом, навіть найменшим, треба закріпити "свого" кандидата, і він повинен уже зараз починати заробляти свій авторитет як представник громади.

Якщо ж розрив буде меншим за 10%, необхідно готуватись до важкої і жорстокої боротьби на кожному окрузі, байдуже, пропорційний він, чи мажоритарний. Треба розуміти: при таких результатах довиборів "коаліційні" партії трупами ляжуть, але не будуть змінювати ані виборче законодавство, ані принципи роботи ЦВК. Так що необхідно розраховувати, що мажоритарка збережеться, і своєю мертвою рукою буде додушувати демократію.

Боротьба, втім, не є зовсім вже й безнадійною. Навіть на ОВК 206, де у кандидата Юрія Власенка брутальним і відверто кримінальним способом вкрали перемогу, морально все одно перемогла "Батьківщина". Вона продемонструвала там, що готова відстоювати вибір народу навіть в максимально несприятливих умовах - і наступні вибори в Чернігові вона виграє із розгромним рахунком. Більше того, саме на прикладі цього "програного" округа можна оцінити ефективість різних варіантів боротьби із фальшуванням.

Перше, і найнагальніше, що треба зробити - максимізувати явку. Будь-яким способом. Необхідно будити в людях те, що вони уже успішно забули - дух Майдану, бажання змінити не мармизу в кріслі, а зробити щось для покращення життя. Необхідно повернути людям політику, і викорінити совкову "безполітичність". Завжди - і це уже продемонстрували численні "громадські лідери", які гучно заявляли, що вони "ні разу не політики", а насправді тільки й очікували можливості попасти в крісло - за гаслом "ми проти всіх" і "ми без політики" ховається хтось, хто уже розписав народну підтримку в баланс якоїсь політичної сили.

Необхідно, щоб люди перестали соромитись своїх політичних поглядів. Бути прихильником "Укропа" - нормально. Бути прихильником "Садопомочі" - нормально. Бути прихильником "Батьківщини" - це нормально. Ходити на протестні акції з своїм прапором - це нормально. Досягти цього можна тільки цілеспрямованою просвітницькою політикою.

Далі необхідно забезпечити людям можливість вільно виявити цю свою прихильність на виборах.

В кожному окрузі мають бути створені дружини швидкого реагування на чолі із топ-депутатом. Такі загони дуже добре себе зарекомендували на Луганщині і Херсонщині. Вони повинні перевіряти не лише процес виборів - наприклад, коли "тітушня" почала збиратись біля дільниць, де перемагав Одарченко, при появі громадської дружини вони швидко ушились - але й склад комісії ОВК. Дуже ефективно себе показала Надія Савченко, яка на одній з луганських дільниць викрила заміну людей у виборчих комісіях на маріонеток, які навіть правил не знають. Дружини життєво необхідні, бо правоохоронні органи будуть бездіяльні.

Під час підрахунку голосів необхідно мати у себе методи прихованого зняття інформації. Дуже добре себе зарекомендували окуляри Google Glass, за допомогою яких було зафільмовано людей, що організовано були зігнані на голосування. Можливо, необхідно легалізувати їх використання - під час тиранії Януковича за володіння такими засобами шили термін по лінії СБУ - і це задача для нашої парламентської фракції. Ці записи не будуть доказами в суді, зате зроблять фальсифікаторів "героями інтернетів", а вони цього дуже бояться. Розголос також може також змусити ЦВК визнати вибори недійсними.

Повинен бути і "важкий десант", який має висаджуватись там, де складається критична ситуація. Дуже добре себе показали Іван Крулько і Олексій Рябчин, які очолили бригаду відстоювання результатів на Полтавщині, де попри відвертий бандитизм, все-таки переміг кандидат від "Батьківщини". Таких бригад має бути декілька, оскільки на всеукраїнських виборах таких точок буде багато, і кожна із них обов'язково повинна мати вихід на міжнародний рівень.

Підсумовуючи вибори, можна зробити висновок, що виграла їх - як не дивно, "Батьківщина", хоч і провела всього двох кандидатів до Верховної Ради. Це єдина партія, яка перемогла завдяки своїй реальній роботі, мобільності та готовності до боротьби. На жаль, це означає, що саме на неї буде тепер здійснюватись максимальний тиск.

Втім, до цього їй не звикати, не вперше боротись проти фронту фальсифікацій.

Вячеслав ІЛЬЧЕНКО