Світовий рейтинг найкращих вишів – без українських вищих навчальних закладів
У липні The Center for World University Rankings (CWUR) оприлюднив рейтинг найкращих вишів світу, у якій увійшла одна тисяча навчальних закладів, зазначає в своєму блозі на "Новому часі" нардепка Оксана Продан.
Дві не дуже приємних новини.
Перша – у рейтингу немає жодного українського університету. Але є виші сусідніх країн. У Польщі – дев'ять університетів, Угорщини – шість, Росії – п'ять, Румунії – два.
Представлені і такі країни, як Колумбія, Пакистан, Пуерто-Ріко, а ось українських навчальних закладів немає. Хоча CWUR оцінював більше 25 тисяч університетів світу за вісьмома параметрами – якість науково-викладацького складу, кількість публікацій, рівень їх впливу та рівень цитування, число патентів, рівень працевлаштування випускників, якість освіти і так званий h-індекс університету.
Друга не дуже приємна новина – реакція на дослідження CWUR-2016 в Україні. Вона відсутня: повна тиша.
Останні кілька тижнів у нас багато писали про участь Росії в Олімпійських іграх, вибори в США, хресну ходу, однак майже ніхто не помітив рейтинг найкращих вишів світу. Поґуґліть, і ви побачите, що в українському Інтернеті декілька повідомлень по темі.
Який висновок?
Ми аж надто зосереджені на другорядному. Годинами можемо читати і сперечатися про те, що сказав політик А чи в якому ресторані і з ким був політик Б, а ось по-справжньому важливі теми знаходяться десь на периферії. Або ж просто ігноруються.
Хтось скаже – а що зміниться, якщо в Україні частіше згадуватимуть про науку, освіту, нові технології?
Зміниться.
Більше уваги – отже, більше людей ставитимуть питання, що зробити, щоб у 2020-2025 рр. у рейтингах CWUR було щонайменше вісім-десять українських університетів.
Посилиться тиск на політиків. Стане важче урізати фінансування освіти та науки, зростуть шанси провести якісні зміни.
Насправді, мова йде не про рейтинги, а про пріоритети. Щоб ми могли стати успішною країною у XXI столітті, освіта і наука мусять бути в центрі уваги уряду, парламенту і всієї української влади.
Пам'ятаєте, наскільки зросла капіталізація компанії-розробника гри Pokemon Gо і яку виручку отримали українські компанії-експортери агропродукції у 2015 році? І хоч це не дуже коректне порівняння, але покемони підвищили капіталізацію на $20 млрд., а наші аграрії заробили $14,6 млрд.
Сьогодні ідеї приносять шалені кошти. Значно більші за нафту, газ, зерно, руду та інші види сировини, але ідеї не з'являються просто так, для цього потрібно багато вкладати в людський капітал.
Повідомити про помилку - Виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl + Enter
Сподобався матеріал? Сміливо поділися
ним в соцмережах через ці кнопки