Багатьом моїм друзям не сподобалася критика останніх висловлювань Надії Савченко. На це можу сказати наступне.

1. Надія Савченко -- Герой України, і це звання вона отримала як офіційно, так і неофіційно (у свідомості народній) за свій подвиг стійкості у полоні та на суді.

2. Звання Героя України, так само як і звання учасника АТО, заслуженого артиста, майстра спорту чи будь-яке інше, не гарантує від помилок (як безневинних помилок, так і злочинних), особливо у сфері, далекій від основної сфери компетенцій. Не гарантує і не дає захисту від критики і правосуддя.

3. Бути політиком -- це велика відповідальність. І коли ми часто не звертаємо уваги на дурні або злочинні вчинки тих, в кому ми вже давно розчарувалися (або ж ніколи не зачаровувалися), наприклад, старим політикам, яким ніхто вже давно не вірить, -- то водночас до нових політичних облич вимоги набагато більші.

4. Лідер несе величезну відповідальність за свої вчинки, особливо з огляду на те, що йому беззаперечно вірять послідовники. Саме тому лідер мусить не лише говорити, а й слухати, чути людей.

5. Розумні люди завжди розрізняють особистість та її вчинки і можуть захоплюватися якоюсь людиною, водночас жорстко критикуючи її вчинки. Нерозумні люди не вміють відділяти одне від іншого і тому навіть у теоретичних суперечках одразу переходять на особистості.

6. Наша країна знаходиться у жорсткій облозі, і ми не можемо дозволити собі розкіш заплющувати очі на те, що несе пряму загрозу українській державності.

7. Неприхований популізм, загравання із сенсами та мемами, продукованими ФСБ РФ, ідеї морального релятивізму несуть величезну загрозу Україні, деморалізуючи та обеззброюючи її. Ще Сунь Цзи казав: зробіть так, щоб солдатам супротивника не було за що воювати, і ви переможете без жодних втрат. Кремлівські очільники добре засвоїли цю науку у школі КҐБ.