Минулого тижня на сайті Мінфіну було опубліковано проект закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України». На даний момент проект ще не внесено до Верховної Ради і має статус попереднього проекту для обговорення з громадськістю. Проект містить ряд ініціатив, спрямованих на стимулювання розвитку бізнесу та удосконалення системи оподаткування, які ми розглянемо нижче.

1. Серед позитивних нововведень варто відзначити те, що вищезгаданий законопроект цілком очікувано уточнює порядок оподаткування процедури реорганізації ─ як щодо податку на прибуток, так і щодо ПДВ.

На законодавчому рівні підприємствам-правонаступникам платника податків, який реорганізується (ліквідується) шляхом приєднання, перетворення, злиття, дозволяється зменшувати фінансовий результат до оподаткування на суму від'ємного значення, що обліковується у платника податків, який припиняє свою діяльність, на дату затвердження передавального акта.

У разі реорганізації шляхом поділу та виділення правонаступникам дозволяється враховувати від'ємне значення в розмірі, пропорційному частині одержуваного ними майна.

Щодо ПДВ пропонується в разі реорганізації шляхом приєднання або злиття дозволити передачу правонаступнику від'ємного значення, яке підлягає зарахуванню до складу податкового кредиту наступного звітного періоду. При цьому також уточнюється, що таке від'ємне значення відображається у складі податкового кредиту правонаступника в періоді, наступному після підписання передавального акта.

2. Законопроект також пропонує скасувати автоматичне бюджетне відшкодування ПДВ і, відповідно, ввести єдиний реєстр заяв про відшкодування ПДВ. На перший погляд, скасування автоматичного відшкодування навряд чи можна вважати позитивною зміною. Але, з іншого боку, такий крок демонструє: держава чесно зізналася в тому, що система автоматичного відшкодування на практиці не працює і викликає більше запитань, ніж приносить спрощення в життя платників податків.

Зокрема, на даний момент поряд з існуванням двох реєстрів заяв про бюджетне відшкодування (тобто, для автоматичного відшкодування та неавтоматичного) на законодавчому рівні не визначено черговість задоволення підтверджених заяв про бюджетне відшкодування, які враховуються в «автоматичному» реєстрі і які враховуються у «звичайному» реєстрі. У зв'язку з цим впровадження єдиного реєстру все ж внесе певну ясність у роботу підприємств, що генерують бюджетне відшкодування.

3. Лібералізація термінів реєстрації в єдиному реєстрі податкової накладної/розрахунку-коригування до неї, що дає право платнику податку-покупцю формувати податковий кредит. Законопроект пропонує збільшення терміну такої реєстрації з 180 календарних днів до 365 календарних днів.

4. Введення податкових канікул з податку на прибуток до 31 грудня 2021 року для платників податків, річний дохід яких не перевищує 3 млн гривень, а розмір нарахованої за кожен місяць заробітної плати є не меншим двох мінімальних заробітних плат. Цією пільгою зможуть скористатися як новостворені підприємства, так і діючі (в т.ч. і колишні платники єдиного податку), що відповідають певним критеріям, основний з яких ─ не перевищення порога доходу в розмірі 3 млн гривень.

Примітно, що дана пільга не поширюється на виплату дивідендів, до якої, як і раніше, застосовується авансовий внесок з податку на прибуток в загальному порядку (що дозволяє не сплачувати цей внесок при виплаті дивідендів фізичним особам).

Законопроект також перераховує ряд видів діяльності, несумісних із податковими канікулами, наприклад, реалізацію підакцизних товарів, зовнішньоекономічну діяльність (крім інформатизації), оптову торгівлю, діяльність у сфері права та бухобліку, інжинірингу та ряд інших.

5. Особливий режим оподаткування для фізичних осіб, які ведуть індивідуальну діяльність (роздрібна торгівля, побутові послуги населенню), дохід від якої не перевищує 250 мінімальних заробітних плат (у 2016 році ─ 344 500 грн). Ці особи реєструються в податкових органах і щомісяця сплачують з такого доходу фіксовану суму податку з доходів фізичних осіб (у 2016 році ─ це 137,80 грн).

Оскільки законопроект зобов'язує таких осіб за підсумками року подати річну декларацію стосовно податку з доходів фізичних осіб, вказавши в ній суму доходу від індивідуальної діяльності, можна очікувати, що в разі прийняття даного документа будуть внесені зміни в діючу форму декларації про майновий стан і доходи фізичних осіб.