Ось за результатами наради послів МЗС оприлюднив красивий модний матеріал з фоточками і трошечки з текстом.

Текст, наприклад, поінформував, що "Павло Клімкін вперше визначив місію МЗС: представляти, сприяти, захищати".

Як на мене, то спроба стилістику спілкування в соцмережах переносити в якісь програмні документи, призводить лише до вихолощення і баналізації останніх.

Що значить "вперше визначив місію МЗС"?

Що таке місія (як це визначено в законодавстві)? Чому вперше?

Ось, наприклад, обов"язкове для виконання МЗС України положення про МЗС, затверджене у 2011 році Указом президента України.

Далеко не перший подібний документ в історії. І ось як в ньому викладене те, що у Клімкіна дійсно вперше умістилося в три слова "представляти, сприяти, захищати":

3. Основними завданнями МЗС України є:

формування та реалізація державної політики у сфері зовнішніх зносин України;

забезпечення провадження зовнішньополітичної діяльності держави;

забезпечення проведення зовнішньополітичного курсу України, спрямованого на розвиток політичних, економічних, гуманітарних, правових, наукових та інших зв'язків з іноземними державами, міжнародними організаціями, та здійснення аналізу відповідних тенденцій у цих сферах;

забезпечення дипломатичними засобами захисту та зміцнення незалежності, державного суверенітету, безпеки, територіальної цілісності та непорушності кордонів України, її національних інтересів;

участь у забезпеченні у межах повноважень реалізації  державної зовнішньоекономічної політики, політики інтеграції  економіки України у світову економічну систему;

сприяння входженню України до світового інформаційного  простору, піднесенню її міжнародного авторитету, формуванню позитивного іміджу держави як надійного і передбачуваного партнера;

участь у формуванні та реалізації державної політики,  спрямованої на інтеграцію України в європейський політичний,
економічний, правовий простір з метою набуття членства в  Європейському Союзі, продовження конструктивного партнерства з НАТО;

забезпечення розвитку зв'язків із закордонними українцями та  їхніми громадськими організаціями, координація заходів,  здійснюваних органами виконавчої влади у цій сфері;

участь у забезпеченні розвитку міжнародно-правової бази співробітництва України з членами міжнародного співтовариства;
внесення на розгляд Президента України, Верховної Ради  України, Кабінету Міністрів України та інших органів України
пропозицій щодо реагування на найбільш важливі та резонансні події у світі, що безпосередньо стосуються інтересів України, та забезпечення їх інформацією, необхідною для здійснення ефективної зовнішньої та внутрішньої політики;

формування і реалізація державної політики у сфері розвитку  дипломатичної служби та здійснення функцій дипломатичного протоколу у сфері здійснення зовнішніх зносин з іншими державами та міжнародними організаціями;

координація заходів, здійснюваних органами виконавчої влади щодо проведення єдиного зовнішньополітичного курсу України;
організація та здійснення в Україні та за кордоном консульської роботи.

Але очевидно стільки тексту не вміщається, ні в твіттер, ні в голови. То ж і виходить, що спілкуючись з вищим дипскладом України (який за посадовими обов"язками зобов"язаний знати усе законодавство України, що регулює зовнішньополітичну діяльність) міністр пояснює чи то пак трактує законодавство та ще й у такий сумнівний спосіб - представляти, сприяти, захищати.

Зрозуміло, що розмова мала носити підкреслено професійний характер і концентруватися навколо того, які в рамках давно визначених законодавством завдань є пріоритети, нові виклики та загрози, відповідність ресурсів та методів роботи визначеним цілям. Щось із цього, цілком очевидно, не може бути для преси.

Але те, що потрапило в пресу, не дає підстави зробити висновок, що така дискусія відбулась.

Ще одна фраза з виступу Клімкіна, наведена у тому ж гламурному публічному звіті "але в умовах збройної агресії міжнародна коаліція на підтримку України може зберегти життя наших хлопців на фронті і мирних жителів по всій Україні" взагалі ставить під сумнів факт, що міністр закордонних справ розуміє суть подій, що розгортаються. Яка це міжнародна коаліція на підтримку України? Як це вона може зберегти життя "наших хлопців"? Собою закриє?

Звичайно ж мова йде про створення, розвиток, посилення механізмів міжнародного політичного, дипломатичного та військового стримування Росії від агресії, створення завдяки зусиллям світового співтовариства передумов для припинення збройної агресії РФ проти нашої держави, деокупації територій.

Очевидно, що мова має йти про продовження економічних, фінансових, адміністративних санкцій та заходів впливу на РФ з боку іноземних держав. А водночас - забезпечення для України доступу до технологій, матеріалів, обладнання, устаткування, ресурсів і тп, наявних в дружніх державах, які можуть забезпечити перевагу або зрівняють шанси України і Росії у відкритому збройному чи гібридному протистоянні.

Для професійної розмови (очевидно не для її публічної частини) варто було б спробувати визначити і критерії, за якими ми зможемо оцінити ефективність міжнародних санкцій. Бо на сьогодні використовується явно спекулятивний підхід - немає широкомасштабного вторгнення, значить ми перемогли (біда в тому, що нас і не широкомасштабною агресією розвалити можна). Натомість варто спробувати оцінити ті сфери, де Росії має бути завдано удару, та бажаний розмір збитків, які гарантовано підірвуть її здатність до продовження війни.

Одним з пріоритетів діяльності МЗС визначена таки "протидія російській агресії і відновлення територіальної цілісності України".
А ось як визначено способи досягнення цього завдання -  консолідована (консолідована ким, чим, як?) протидія агресії Росії на Донбасі та в окупованому Криму;

неухильне дотримання політики невизнання анексії Криму та деокупації півострова і Донбасу;

збереження політичного та санкційного тиску на агресора.

Це прекрасно, що МЗС визначило завдання для міжнародної спільноти по протидії РФ. А що робитиме в цей час Україна? Я не побачив завдання протидії основному військовому противнику методами зриву його міжнародних ініціатив, проектів співробітництва, блокування обрання представників РФ до керівництва міжнародних організацій, створення ворогу перешкод для проведення інформаційної, пропагандистської роботи, нанесення репутаційних ударів тощо. Невже заважають дипломатичні відносини з РФ? Росії ось дипвідносини з нами зовсім не заважають займатися усім цим, та ще й війну проти нас вести.

Але таке чи будь-яке інше подібне формулювання очевидно звучить для нашого МЗС надто конкретно, а тому загрозливо. Звичайно, про виконання завдань, сформульованих таким чином, прозвітуватися важко. А ось щоб прозвітуватися про "представляти, сприяти, захищати" не потрібно навіть виходити із-за столу. Ну, очевидно, і "піпл в інтернеті схаває."

Зате така постановка питання допомогла би МЗС після додаткового уточнення механізмів роботи точно або точніше оцінити скільки ресурсів потребує. Бо нині запит на бюджет МЗС пояснюється дуже просто - нам стільки потрібно, бо ми стільки коштуємо, але якщо дасте менше, ми коштуватимемо менше, проте з завданням "представляти, сприяти, захищати" впораємось.

Але чи потрібно громадянам України ціле зовнішньополітичне відомство з такими пріоритетами і усвідомленням власної місії?

Для міністра закордонних справ ще уточню останнє речення - навіщо платникам податків утримувати відомство з такою "місією"?