Киянка Ірина Міллер розповідає про одвічну проблему столиці - відключення гарячого водопостачання. Напередодні 1 вересня не було тиждень, а потім повідомили, що ще два тижні мешканці сидітимуть без гарячої води. Конкретно в цьому випадку несумлінно виконує свою роботу Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду в Оболоноському районі". При цьому кошти  на подібні ремонти від мешканців отримає щомісяця.

Пост про гарячу воду, точніше про її відсутність. Знову.

Гаряча вода цього літа у нашому будинку стала якимось дефіцитом. Окрім планового відключення на два тижні вона зникала з дратуючою постійністю.

Лише за останній час гарячого водопостачання не було тиждень наприкінці серпня - ремонтували бойлер, потім воду дали, але ненадовго. 2 вересня гаряча вода знову зникла. У контакт-центрі пообіцяли, що до 5 вересня усе зроблять - знову ремонт якогось загадкового бойлера. Телефоную сьогодні вранці - дівчина спокійним голосом повідомляє - заплановано ремонт бойлера, роботи проводитимуться до 13 вересня.

-Ой, а що ж робили перед тим?

- А не встигли...

Отак у нас працюють комунальні служби. Ремонтувати можна як завгодно довго, терміни можна переносити, призначати нові, або просто дивуватися:

Що, немає води? Дивно, а з вашого будинку ніхто не дзвонив...

Тут у ФБ нещодавно з цього приводу розпалилася справжня дискусія - чому кияни нервують без гарячої води, невже не можна поставити у квартирі власний бойлер і заспокоїтися? Звичайно, можна, але після того, як міська влада повідомить, що комунальні служби міста більше не в змозі надавати послуги.

Тоді ми з чоловіком поїдемо в Епіцентр, купимо бойлер, буржуйку, відра, адже холодну воду також можна подавати лише до будинку. А там, не пани, наносимо у хату.

До речі, туалети у квартирах також можна відмінити, і сміттєпровід - нема чого тарганів розводити.

Що там ще можна відмінити? А, так, ще можна скасувати міський транспорт, я буду літати на мітлі, а чоловікові купимо коня, прив'яжемо під будинком. А там, дивись, наступним літом я навчуся коноплі м'яти, а коханий пшеницю сіяти...

Ми точно тим шляхом йдемо? Туди - це точно у Європу?

P.S. Заради об'єктивності хочу додати, що у червні зі своєю проблемою зверталася особисто до пана Олександра Цибульщака, все налагодилося, але не надовго. Ну не можу ж я безкінечно звертатися до голови району, щоб мені воду дали? Чому у нас у країні люди просто не можуть робити те, за що отримуюють заробітну плату?..