Останнім часом референдуми в Європі приносять багато несподіванок та мають прямий, як у Нідерландах, чи опосередкований, як у Великій Британії, вплив на Україну

Проведений 25 вересня 2016 року референдум у Республіці Сербській - складовій частині Боснії і Герцеговини (БіГ) - не має прямого впливу на Україну, але обставини та результати його проведення дозволяють зробити певні висновки й нашій державі.

Чим небезпечний референдум про свято?

Референдум у Республіці Сербській був ініційований її нинішнім керівництвом, а його натхненником став особисто президент республіки Мілорад Додік, відомий своїми радикальними поглядами і закликами до самостійності республіки.

На референдум, згідно з рішенням парламенту Республіки Сербської від 15 липня 2016 року, було винесене питання "Чи підтримуєте ви відзначання і святкування 9 січня Дня Республіки Сербської?" За явки 55,75% виборців, 99,81% учасників волевиявлення позитивно відповіли на це запитання.

Незначне, на перший погляд, питання референдуму викликало серйозний конфлікт всередині БіГ, критику з боку країн Заходу і підтримку з боку Росії.    

Проблема референдуму криється в тому, що 9 січня 1992 року парламент боснійських сербів оголосив про створення Республіки Сербської як федеративної одиниці Соціалістичної Федеративної Республіки Югославія, у відповідь на вихід БіГ із складу Югославії. А вже навесні того ж року розгорілась війна у БіГ, яка тривала три з половиною роки.

Після підписання у грудні 1995 року Дейтонської угоди Республіка Сербська зберегла особливий статус, підтримуючи тісні прямі стосунки із Сербією та намагаючись отримати більше повноважень, у тому числі й щодо самостійної зовнішньополітичної діяльності.

Особливо такі тенденції активізувалися в роки владування Мілорада Додіка на посадах прем'єр-міністра та президента.

Ці тренди підривають цілісність БіГ та поглиблюють внутрішні протиріччя в країні. Невипадково, що прокуратура Боснії вже відкрила розслідування з приводу цього референдуму. 

Козир на виборах чи спроба уникнути банкрутства?

Ще у листопаді 2015 року Конституційний суд БіГ визнав неконституційною частину закону про свята Республіки Сербської, у тому числі й День Республіки. Офіційний Сараєво виступив проти цього референдуму, оцінивши його як незаконний і такий, що суперечить рішенню Конституційного суду.

В самій Республіці Сербській проти референдуму виступили окремі опозиційні сили, зокрема коаліція "Країна", представники боснійського населення (13% загального населення) і етнічних хорватів (3%).

Противники референдуму порівнюють його з рішенням 1992 року і вважають, що це волевиявлення є кроком до проголошення самостійності Республіки Сербської, що може поставити хрест на державності Боснії і Герцеговини.

На підтвердження такого побоювання після оголошення результатів голосування Мілорад Додік на мітингу його політичної партії - Союзу незалежних соціал-демократів заявив, що "Республіка Сербська є державою".

Політики та аналітики у БіГ називають також референдум останньою спробою Мілорада Додіка, який опирається на національні почуття боснійських сербів, уникнути правосуддя і банкрутства Республіки Сербської. Референдум, за їхніми оцінками, повинен зміцнити електоральне становище Додіка і його Союзу незалежних соціал-демократів у світлі місцевих виборів, які відбудуться у жовтні 2016 року, та загальних виборів у Республіці Сербській у 2018 році.

Це пояснює реакцію несербського населення краю на референдум. Зокрема, віце-президент Республіки Сербської Раміз Салкіч закликав високого представника у БіГ Валентина Інцко та міжнародну спільноту відреагувати на проведення референдуму в республіці, оскільки він загрожує правам боснійців і хорватів та може призвести до відокремлення Республіки Сербської.

А міністр цивільних відносин БіГ Аділ Османовіч вказав на порушення керівництвом Республіки Сербської Конституції БіГ і Дейтонської угоди та висловив очікування, що Інцко ініціює накладення санкцій.

Захід проти Росії

В цілому представники міжнародної спільноти, зокрема Європейського Союзу і Ради з імплементації миру у БіГ, виступили проти референдуму.

За тиждень до проведення референдуму Валентин Інцко заявив, що його результати не будуть легітимними, і попередив його організаторів про можливі санкції проти них та порушення кримінальної справи за невиконання рішення Конституційного суду БіГ. Це питання ближчими днями буде обговорено на засіданні Ради імплементації миру у БіГ.

Євросоюз, США та інші країни чинили тиск на керівництво Республіки Сербської ще з початку цього року, закликаючи не проводити референдум.

У спільному комюніке від 20 вересня посли західних країн (Франції, Німеччини, Італії, Великої Британії, США, Канади, Туреччини і Японії) вкотре виступили з відповідною заявою, наголошуючи на необхідності безумовного виконання рішення Конституційного суду БіГ. Вони підтвердили цілісність БіГ та її перспективи вступу до ЄС і заявили про неприпустимість перегляду кордонів у Європі.

ЄС побоюється, що сербське населення БіГ може вдатися до непередбачуваних дій, які дестабілізують ситуацію в країні.

Так само жодна з країн Західних Балкан, включаючи Сербію, не підтримали проведення референдуму в Республіці Сербській.

Президент Сербії Томіслав Ніколіч і прем'єр-міністр країни Александар Вучіч відкрито закликали Додіка утриматись від цієї ідеї. Сербське керівництво, яке, хоч і оглядається на Росію, але дотримується курсу на інтеграцію до Європейського Союзу, постійно декларує внесок Белграда у стабільність на Балканах.

Хоча особисто Додік час від часу використовує демонстрацію свого сербського "патріотизму" для опосередкованого впливу на керівництво Сербії, але у Белграді усвідомлюють можливі негативні наслідки цього референдуму для усього Балканського регіону.

Натомість єдиною країною, яка офіційно підтримала проведення референдуму в Республіці Сербській, стала Російська Федерація.

Про визнання референдуму вже заявив заступник директора департаменту інформації і преси МЗС Росії Олександр Бікантов.

А напередодні волевиявлення, 22 вересня, у Москві відбулась особиста зустріч Володимира Путіна з Мілорадом Додіком, на якій російський керманич обговорив двосторонні відносини та висловив підтримку політики Додіка.

Прямі контакти керівництва Росії з Республікою Сербською, в обхід керівництва БіГ, підривають внутрішню стабільність у Боснії і Герцеговині, але Кремлю це тільки на руку.

Адже Республіка Сербська за період керівництва там Додіка з 2006 року стала найвідданішим супутником Росії i наполегливо виступає проти членства БіГ в НАТО. Це активно використовує Росія для перешкоджання розширенню Альянсу, а також для впливу на ситуацію на Балканах.

Міна уповільненої дії

Наслідки референдуму, у випадку імплементації його рішення, будуть негативні для Балканського регіону.

Наступний крок протистояння - уряд Республіки Сербської, за словами Додіка, повинен направити до парламенту республіки проект закону про День Республіки Сербської, чим має бути узаконено рішення волевиявлення.

Якщо такий крок буде зроблений, незважаючи на попередження керівництва БіГ і міжнародної спільноти, то ситуація у країні може різко загостритись.

При цьому конфлікт визріває не лише між БіГ та Республікою Сербською, а й всередині автономії. Адже подібний курс може викликати масові акції протесту боснійського і хорватського населення БіГ, у тому числі й на території Республіки Сербської, а також відповідні акції сербського населення.

А це вже ситуація, в якій ніхто не зможе прогнозувати, що трапиться далі. До якого рівня дійде нове загострення відносин між етнічними сербами, хорватами і боснійцями? Особливо якщо й старі рани не загоїлися до кінця.   

Досить ймовірним є сценарій, коли керівництво Республіки Сербської не стане загострювати ситуацію, вирішивши не грати на руку Росії. На практиці це може означати, що без схвалення спеціального закону сербські лідери у БіГ можуть закликати святкувати 9 січня День Республіки Сербської на "законних підставах".

Виникне своєрідний статус-кво, коли де-факто це свято будуть святкувати, а де-юре воно не буде зафіксоване як офіційна дата.

У будь-якому випадку референдум заклав міну уповільненої дії, яка може вибухнути на Балканах у будь-який час. А отже, загострення конфлікту можливе будь-коли.

Керівництво Республіки Сербської, самостійно чи за вказівкою з Москви, може активізувати роботу з нормативно-правового оформлення результатів референдуму і, спираючись на підтримку сербського населення БіГ, вдатися до більш радикальних кроків, як наприклад, проведення референдуму щодо незалежності Республіки Сербської.

А це остаточно "поховає" Дейтонську мирну угоду і суттєво дестабілізує ситуацію в регіоні.

Вся ця ситуація доводить, що процес мирного врегулювання у Боснії і Герцеговині не був завершений, а підписання Дейтонської угоди було лише фактором припинення бойових дій, а не фундаментом сталого миру в регіоні.

Незавершений процес може розвернути ситуацію у протилежному напрямку і призвести її до нового міжетнічного напруження, хоча і не такого масштабного, як на початку 1990-х років.

Уроки для України

Цей висновок має врахувати Україна, щоб не допустити закладення аналогічної міни уповільненої дії.

Адже Мінські угоди не здатні повністю врегулювати конфлікт з Росією, яка до того ж їх постійно порушує. Результатом їх виконання може бути лише припинення вогню, а вже повне розведення військ, і тим більше - проведення виборів в ОРДЛО, неможливо здійснити без посилення міжнародної присутності на сході України.

Надання ж фактичної автономії окремим районам Донецької і Луганської областей, як це бачить Москва (фактично не приховуючи, що хоче створити в Україні "другу Боснію"), можуть створити прототип "Республіки Сербської" на сході України, здатної вибухнути у будь-який зручний для Кремля час.

Тому відновлення територіальної цілісності України, з Донбасом і Кримом включно, має відбуватися без видуманих умов та спеціальних статусів.

Інакше будемо спостерігати "балканізацію" у Східній Європі.