Загалом, як зізнаються військові, важко зрозуміти якої ночі накриють саме тебе. Оскільки на кілька поспіль спокійних ночей, обов'язково буде така, коли летітиме з усього можливого озброєння.

Протягом весни і літа у Луганській області було досить спокійно. «Спокійно» - це коли не працює артилерія і людські втрати не щоденні. Тут були загиблі, були обстріли, але у порівнянні, наприклад, з Авдіївкою, Зайцевим чи районом Світлодарської дуги, обстановка була значно простішою.

Читайте також: 22 обстріли за добу: Бойовики продовжують порушувати режим тиші в зоні АТО

Щойно підписали домовленості про семиденну тишу і заплановане розведення військ у двох точках Луганської області - Золотому і Станиці-Луганській, військовим тут довелося відчути, що тиші не буде.

У ніч на неділю, якраз перед запланованим розведенням чи відведенням (ніхто ж не може ручатися за сторону противника) по населеним пунктам в районі Попасної, Станиці-Луганської, Троїцького, Навозванівки...працювали різні види озброєння. Стрілецька зброя, протитанкові гранатомети, крупнокаліберні кулемети. Ближче до опівночі підключили міномети різного калібру, 122 мм і 152 мм самохідні артустановки. Били з району окупованого Ірміно, чітко даючи зрозуміти - або ніхто нікуди не йде, або ваша Станиця вже не буде вашою.

Читайте також: Студент задав питання Порошенку: "А коли Ви своїх дітей в АТО відправите?". ВІДЕО

На ранок стало відомо, що розведення військ в районі Станиці-Луганської відміняється. На який термін - зовсім, тимчасово, переноситься на день-два, наразі невідомо.

Можливо комусь видається, що розведення сторін - єдиний спосіб уберегти наших військових від смерті зі стрілецької зброї. При відході на кілометр, вона справді не діставатиме. Але для мінометів, а тим більше для артилерії, якими не гребують обстрілювати наші позиції росіяни, сіра зона у два кілометри - незначна відстань. До того ж, військові очікують на активізацію роботи диверсійно-розвідувальних груп.

Ніхто не може із впевненістю сказати, що на фронті настане мир. Поки лунають звуки стрілянини чи наші військові відганяють противника, що підбирається надто близько. Поки трапляються поранені і вбиті - війна триває. І видихати зі спокоєм, мовляв: «відійшли, зате більше шансів залишитися живими» ще занадто рано.

При посиленні роботи ДРГ, потреба у приладах нічного бачення лише загострюється з новою силою.