Незабаром уже третій рік, як ми намагаємося побудувати сучасну, цивілізовану, економічно процвітаючу державу. Багато хто говорили про те, що потрібно брати приклад. Вивчили досвід різних країн: сусідньої Польщі, братньої Грузії, яка віддала нам своїх по-реформаторськи налаштованих синів і дочок, і навіть далекого Сінгапуру, глава якого колись дохідливо пояснив, що іншого виходу, крім як посадити трьох друзів президента, немає. Про це у своєму блозі на сайті "Новое время" пише Іван Компан.

На жаль, навчання на прикладах нам мало що дало. Не стали ми тягнутися до Речі Посполитої, ні до азіатських тигрів. Та що там казати, навіть грузини-реформатори і ті потихеньку йдуть, як у Лермонтова, в «Демоні».

І, тим не менше, щоразу, стикаючись з чимось хорошим, так і хочеш приміряти це на себе. Адже, погодьтеся, дивишся фільм про Джеймса Бонда і обов'язково знаходиш у собі хоч якесь, нехай і незначну, але все ж схожість з цим безстрашним підтягнутим красенем. Не сумніваюся, що і жінки напевно вгадують в граціозних, довгоногих і пишногрудих дівчат Бонда щось невловимо знайоме і своє. Ну, принаймні, ті прогресивні дами, сучасні суфражистки, кому не до вподоби захоплення фізичною красою, завжди можуть знайти інтелектуальну схожість з досвідченою і проникливою «М», начальницею агента 007. Погодьтеся, сила гарного прикладу величезна.

Ось і я вкотре не зміг утриматися від доброго прикладу, який, теоретично, міг би змінити нашу тьмяну економічну дійсність.

Останнім часом у міжнародній фінансовій пресі йде досить активне обговорення того, як могло б виглядати можливе IPO (первинне публічне розміщення акцій) нафтового гіганта Saudi Aramco. Ще невідомо, коли воно відбудеться, вже точно не раніше 2018 року, але абсолютно очевидно, що таке розміщення могло б стати найбільшим IPO за всю історію фінансових ринків.

На думку аналітиків, ринкова капіталізація Saudi Aramco може скласти від $2 до $3 трильйонів доларів. При такій оцінці запропоновані інвесторам 5% зможуть зібрати від $100 до $150 мільярдів. Якщо розміщення відбудеться, то Saudi Aramco стане найбільшою публічною компанією в світі, обігнавши Apple ($615 мільярда), Google ($542 мільярда) та їм подібних індустріальних гігантів.

Як заявив Амін Нассер (Amin Nasser), СЕО Aramco, компанія планує розміщення всього бізнесу, а не тільки підрозділів, відповідальних за нафтопереробку і дистрибуцію. За його словами, акції компанії будуть розміщені на біржі в Саудівській Аравії, а також, можливо, в Нью-Йорку, Лондоні та Гонконгу. Наразі компанія продовжує підготовку до розміщення і вже найближчим часом опублікує фінансові результати, до речі, вперше за всю свою історію. Доходи від IPO планується вкласти в створення суверенного інвестиційного фонду, який інвестував кошти у глобальні ринки, диверсифікуючи залежність Саудівської Аравії від нафтових доходів і збільшуючи добробут країни.

Погодьтеся, хіба це не прекрасний приклад того, що навіть ортодоксальні феодальні держави, розташовані далеко від глобальних цивілізаційних центрів, стають більш відкритими, сучасними і, що найголовніше - дбають про майбутнє країни і народу.

Ми останніми роками, тільки й робимо, що говоримо про проблеми, що існують в державному секторі української економіки. Звісно, там коїться багато різної фігні, але відрадно, що є й позитивні, хоч і рідкісні, приклади того, як компанії зі збиткових стають прибутковими. З закритих від світу і людей олігархічних вотчин перетворюються на прозорі організації. На зміну червоним директорам приходять сучасні освічені керівники. Виявляється, що при порядному і професійному ставленні до справи держсектор може створювати вартість для держави та її громадян.

Скільки запеклих суперечок точиться про те, продавати держкомпанії чи ні, а якщо так, то коли. Точно так само було і в багатьох інших країнах, де держкомпанії становили основу національної економіки і були потужним інструментом регулювання не тільки економічних, але і соціальних процесів у суспільстві.

Напевно, щось можна і потрібно повністю продати в приватні руки, щось треба просто ліквідувати, позбавивши суспільство від вогнищ надлишкової корупції, але є компанії, які ані закрити, ані продати повністю не можна, враховуючи їхнє стратегічне значення для країни. Хоча б той само Нафтогаз.

Читайте також: "Щоб пам'ятали": Газовий конфлікт 2008-2009 року в новинах ЗМІ

Китай, де таких компаній не одна і не дві - відмінний приклад. Зараз у Піднебесній близько 60% державних компаній торгуються на біржі. Який від цього ефект? Поліпшилась структура власності та прозорість компаній, адже публічність передбачає регулярне і своєчасне розкриття операційної, фінансової та іншої важливої інформації про діяльність компаній. Також, звід правил і вимог, що висувається біржами, позитивно позначилися на ефективності керування компаніями. Вихід держкомпаній на локальні біржі допоміг відродити фінансові ринки багатьох країн і створити нові інструменти інвестування для їхніх громадян. Ну і, врешті-решт, доходи від IPO забезпечували стратегічний розвиток компаній і загалом національної економіки.

Чому б і нашим державним компаніям не задуматися про подібне? Не сумніваюся, що при бажанні, старанні та відповідальному державному підході багато держкомпаній могли б здійснити IPO вже найближчими роками, поповнивши скарбницю доларами і вдихнувши життя в застиглу економіку.

Читайте також: Без засадничих реформ Україна залишиться державою з ознаками колонії

А частина доходів від українських IPO потрібно було б витратити на створення національного інвестиційного фонду, який би, заробляючи на глобальних ринках капіталу, забезпечував, наприклад, гідну зарплату вчителям середніх шкіл. Адже саме там створюється майбутнє нашої країни, і думати про нього потрібно зараз.