До свята Покрови я вирішив підготувати для вас цікаву розвідку. Про дівчат. А певніше, про жінок-козачок - адже Покрова - це все-таки жінка.

Так от, попри поширену легенду про чисто чоловіче братство Січі, жінки в козацтві далеко не пасли задніх. По-перше, існує гігантський пласт любовних пісень, які пов'язані із Січчю і козаками - і не всі вони описують козака як серцеїда, а зовсім навіть навпаки.

По-друге, існує чимало цікавих історичних згадок, які дозволяють припустити, що жінки на Січі все-таки були. І з шаблею та гвинтівкою управлялись не гірше за своїх чоловіків.

Д. Яворницький записав, наприклад, цікаву легенду під назвою "Могила Настіна". Це історія дівчини, яка поголила голову, і назвалась хлопцем, щоб попасти у військо.

Кілька років вона успішно вважалась козаком, і навіть керувала загоном. Смілива була майже до божевілля, через що і загинула - і лише тоді довідались, хто вона була насправді.

Втім, перевдягання жінки в хлопця, аби стати воєначальником - це цілком собі бродячий сюжет, ще з часів Жанни д'Арк. Може бути і казка.

А ось реальне історичне свідчення. В часи повстання Якова Острянина (1638 р.) жив такий кодацький сотник, Семен Мотора. Його дружина Варвара була... снайпером. Їй доручалось вистрілювати ворожий командний склад. В архіві Анджея Потоцького ця жінка зветься Варварою Кодак.

А в обороні Азова брали участь цілих 800 козачок, чуть-чуть не вистачило до повноцінного полка.

А дружина Богдана Хмельницького Ганна Золотаренко взагалі виконувала роль віце-президента. Існують навіть видані нею адміністративні розпорядження, за її підписом, а іще вона виконувала обов'язки скарбничого.

Ви іще думаєте, що гетьман - це виключно чоловіча посада?