Культурний шок. Я була в Кончі-Заспі, в Пущі-Водиці, і в усіх інших київських беверлі-гіллсах, але такого ще не бачила.

Конгломерат трьох великих сіл на Закарпатті, найбільше з яких називається Біла Церква. Усі хати (!) - велетенські палаци. І їх, цих замків та фортець - сотні і сотні. Більшість ще не обжиті. Немає ні садів, ні газонів, лише сотні квадратних метрів краси, якою її уявляють мешканці цих сіл. Крім палаців довкола майже нічого немає. Ну, магазини будівельні. А ще - самотній "Бріоні".

Місцеві називають ці краї селами контрабандистів. Якими б не були заробітки власників тутешніх замків та фортець, це історія останніх кількох років. Абсурд в тому, що якщо хтось перекриє ці заробітки, то таку нерухомість і не продаси, і утримувати нереально дорого.

На жаль, я поспішала і не могла більш детально пофотографувати. Але масштаби просто вражають. Ще раз: це сотні, якщо не тисячі розкішних вілл, побачивши які риміські патриції відчули б себе просто лохами.

А ви кажете - Лещенко, депутати, чиновники, e-декларації... Та наша країна - просто клондайк двадцять першого століття.