Хто знає, які і чиї книжки закуплено для бібліотек?

Стало відомо, що спеціальна комісія Міністерства культури не лише визначила список, а й здійснила закупівлю книжок в українських видавців для українських бібліотек. Ще у вересні.

АЛЕ! Ні на сайті Міністерства, ні в друкованих органах, йому підпорядкованих,- жодної інформації.

Повне партизанське мовчання!

І це дивно, адже йдеться про значні державні кошти, зацікавленими озвучувавалася цифра аж в тридцять мільйонів грн.,але ж знову -жодних підтверджень чи спростування.

Думаю, що йдеться про цифри значно скромніші. Хай це навіть будуть три-десять мільйонів, все одно це значна сума.То чому ж, при нинішніх прагненнях до справедливості та прозорості, така секретність?Ні інформації, ні коментарів і від міністра Євгена Нищука,- цілком припускаю, що хтось із його мовчазних заступників повеліли засекретити цю справу.

Скажу одразу: я людина зацікавлена, хочу, аби мою книжку "Там, де ніколи", видану власним коштом, змогли прочитати ті люди, які не можуть її придбати в книгарнях.

Тому прямо запитала в директора видавництва "Ярославів Вал" Михайла Слабошпицького, які книжки купили у видавництва, а які відхилили?

Відповідь вражає: із запропонованих 18 книг не вибрали жодної! Семеро лауреатів Національної премії, серія "Букліт", романи Юрія Щербака, поезії Бориса Гуменюка, ін. не допущені до бібліотек! Жодного екземпляру!

Мене заїло: тепер вже як журналістка хочу побачити дійсний список, і не лише книжок, але й експертів, які ці книжки обирали, і за яким принципом, бо мають же бути принципи і критерії,чи ні? Чи знову в ходу його величність Відкат?

Отже, прошу видавців та письменників фейсбучної і не лише спільноти долучитися до обговорення цієї дивної ситуації.

Особливо мене цікавить, скільки книжок закуплено у видавництв з обласних центрів, які імена обрано,чи закуповувалися книжки, видані державним коштом, скільки назв увійшло до списку, чи є серед експертів видавці та керівництво книжкових ярмарків, літературознавці, критики, письменники?

Можливо, існує якийсь віковий чи тематичний ценз, заборона на певні письменницькі імена? Тематику українську? Чи все вже настільки "європеїзоване", що українська книжка має бути зведена до тусовочної літератури навіть на державному рівні?