Пам'ятаю, як укранський політикум зачитувався книжкою "Почему у Грузии получилось?» Звичайно, не тільки через те, що вона мала Саакашвілі, але зокрема.

У Одесcы не получилось. І навіть губернатор Саакашвілі, який за кілька років вивів свою країну з пострадянського зачарованого кола, їй не допоже. Так само, як Сакварелідзе не допоможе прокуратурі. Так само, як Марушевська не допоможе митниці. Так само, як Бальцерович не допоможе економіці. Так само, як Зураб Аласанія не допоможе суспільному. Так само, як Шимків - адміністрації президента.

Ми в матриці. І всім очевидно, хто головний програміст. Якщо президент захоче - то у всіх вище перерахованих «получится».

Читайте також: Відставка Саакашвілі. Реакція соцмереж

До речі, коли президент говорить про зміни в країні, я з ним повністю погоджуюся. Зміни відбуваються, і електронні декларкації тому яскравий приклад. Але це ті зміни, які є необхідним мінімумом для, наприклад, втримання російських санкцій. Але не для зміни матриці.

І парадокс полягає в тому, що її незмінність не гарантує збереження позицій гаранта. Її незмінність в арифметичній прогресії збільшує шанси опоблоку до повернення, а радикалів на виграш на майбутних виборах.

Читайте також: На Одеській митниці викрили схему фіктивного імпорту зі збитком 15 млн грн

Відхід Саакашвілі зафіксував, що маятник реформ пройшов свій пік і розвернувся в зворотньому напрямку. У наших силах ще зменшити цю амплітуду коливання.

Саакашвілі повинен взятися за розбудову політичної сили й об'єднувати довкола союзників, які не хочуть жити черговій матриці.