Українці виходять на акції протести заради встановлення справедливості та відстоювання своїх прав, а не через економічну ситуацію в країні.

Таку думку, відповідаючи на запитання власного кореспондента UAINFO, висловив генеральний директор Київського міжнародного інституту соціології, професор кафедри соціології НаУКМА Володимир Паніотто.

Він пояснив, чому, згідно з результатами дослідження КМІСу, лише 40% населення із 84% , які негативно оцінюють те, що відбувається в країні, готові вийти на протести. При цьому, 46% вважають, що краще протестувати, але не готові самі брати в тому участь.

«На мою думку, є кілька причин, чому люди не готові протестувати, незважаючи на невдоволеність. По-перше, це дестабілізація ситуації в країні, що протестами вони не хотіли б посилювати.  По-друге, зверніть увагу на склад парламенту , де коаліція просто перерозподіляється під час голосувань», -  зауважив соціолог.

Він нагадав, що свого часу КМІС провів три дослідження, вивчаючи настрої населення щодо участі в протестах.

«За декілька днів до виступу екс-прем'єр-міністра України Миколи Азарова, згідно з дослідженням,  22% населення говорили, що готові протестувати. Зараз 40%. Головні причини, через які люди тоді виходили на Майдан,  - побиття студентів, бажання справедливості, відстоювання свободи і гідності, тощо», -  зауважив В.Паніотто, підкреслюючи, що про економічне становище мова не йшла.

Читайте також: Українці хочуть перезавантаження влади, але не готові довіритися новим політикам - соціолог

Заступник генерального директора з соціально-політичних досліджень КМІС Антон Грушецький зауважив, що не завжди вислови людей про економічні обставини можуть бути мотивом і причиною для протестів.

«Пригадаймо Євромайдан, коли говорили, що причина крилася у загостренні  соціально-економічної ситуації, а насправді причина була політичного характеру. Так само було в часи Помаранчевої революції», - нагадав соціолог.

Він стверджує, для організації протестів має бути сукупність факторів: наявність лідерів, організаційна структура, певні поштовхи, масові фальсифікації.

«Нині завдання влади лавірувати таким чином, щоб не давати сильних політичних приводів населенню вийти на протести. Потенціал для протестів є, але це не означає, що він обов'язково виллється прямо зараз в певні масові акції», -  підкреслив експерт.