Вчора українська столиця перетворилася на арену стихійних вуличних протистоянь між турецькими і українськими фанами. Вони були кровопролитними, але, на щастя, летальних випадків вдалося уникнути. Спершу характер сутичок був локальним - вони шокували лише пересічних перехожих та відвідувачів футбольних сторінок у соцмережах. Та дуже скоро ця історія отримала світовий розголос: коли кадри сутичок показали в прямому ефірі якраз перед трансляцією матчу Ліги чемпіонів між київським "Динамо" і стамбульським "Бешикташем".

Не шукайте в тому протистоянні добрих або поганих. Не сприймайте те, що сталося, як щось надзвичайне. То - лише сторінка у майже віковій історії фанатських воєн. Звинувачувати можна лише тих, хто такий перебіг подій передбачити міг, але про порядок не подбав. Мова про нашу доблесну поліцію. Захоплені перестрілкою в Княжичах, правоохоронці, мабуть, не зауважили, що не далі як минулої суботи в Харкові відбувався матч гандбольної Ліги чемпіонів між запорізьким "Мотором" і - увага - турецьким "Бешикташем". І передували йому схожі з майбутніми київськими зіткнення. Легкими і не дуже тілесними при цьому відбулися найперше турки.

Звичайно, ініціаторами наскоків там були фанати харківського "Металіста". У них зі стамбульцями давні рахунки. Ще з 2008-го, відтоді, як з "Бешикташем" у рамках Кубка УЄФА грав "Металіст". Припустімо, наша поліція у цьому випадку могла не зіставити гандбол з футболом чи недооцінити масштабів розгалуженості фанатського руху на різні види спорту. Але через три дні був Київ, куди вже точно їхали ультрас "Бешикташу" футбольного. Ультрас, які знали (а деякі й відчули на власній шкірі) харківську "гостинність".

Наша країна зараз знаходиться в особливому стані. Війна на Сході безслідно не минає. Одним із найнадійніших форпостів протистояння з сепаратистами і їхніми російськими посіпаками є фанати. Різних клубів, не лише футбольних. З часу Революції Гідності й понині між українськими ультрас діє перемир'я. Об'єднані спільною бідою, українські фанати стали єдиним цілим. А заодно й обросли м'язами. Грубо кажучи, для тих, хто стояв під "Градами", вуличні сутички виглядають дитячим лепетом. Тому кожен, хто бодай натякне про свою винятковість на території, яку ці люди вважають своєю, нарветься на таку "гостинність", яку відчули на собі турецькі фанати у Запоріжжі чи Києві.

Показово, що з останніх суперників "Динамо" в Лізі чемпіонів проблем з українськими фанатами у Києві не мали лише прихильники "Бенфіки". І то найперше тому, що португальці не вели себе зухвало, не писали відповідних повідомлень на відповідних пабліках. Зате в Лісабоні ситуація була трохи іншою. Там сутичок між фанатами не вдалося уникнути. Причому ініціаторами були саме ультрас господарів.

Мабуть, тепер в разі, якщо жереб зведе киян і лісабонців наступного разу, португальцям треба налаштовуватися на відповідний прийом у Києві. Очікувати того, до чого не так давно виявилися цілком готовими ультрас італійського "Наполі". Різниця лишень у тому, що апеннінці, на відміну від турків, розуміли, що треба очікувати на відсіч і не поводилися у людних місцях аж настільки зухвало. Тобто, не топтали в центрі Києва куплених на розкладках динамівських стягів, не проходилися гучною масовою ходою вулицею Інститутською, не провокували пересічних українців. Вони готувалися до сутички з рівними собі. Все "по олдскулу".

Читайте також: Мексиканский футболист убил судью во время игры из-за красной карточки

Прихильники "Бешикташу" почали проявляти агресію, ледь переступивши українські кордони. Інтернетом нині гуляє відео, як фанат "Бешикташу" в масці на обличчі і з сокирою в руках лякає пасажирів маршрутки на Одещині, вигукуючи неприємні речі про команду київського "Динамо". Звичайно, динамівські ультрас мовчки проковтнути таких витівок не могли. Інша річ, чому не передбачила можливих сутичок поліція. Пригадується, восени 2011-го, коли "Динамо" приїздило в гості до "Бешикташа" до цього сезону в останнє, стамбульський муніципалітет організував для гостей з України спеціальну фан-зону, в якій вболівальники команди-суперниці весь день були під контролем, а на стадіон потрапляли в супроводі поліції. Звичайно, хто хотів свободи (чи пригод на свою шкіру) з оточення виходили, але передумови для безпеки були створені.

"Прихильники "Бешикташу" почали проявляти агресію, ледь переступивши українські кордони."

Власне, у турків усе просто. Я переконався в тому бодай під час недавнього виїзду зі збірною України на відбірний матч чемпіонату світу-2018 до Коньї. Карабінери з "калашниковими" напереваги там стояли на кожному кроці. У центрі міста і на прилеглих до стадіону вулицях їхня кількість збільшувалася.

До матчу турків я учора зустрічав найперше на Майдані Незалежності (власне, там вони, судячи з відомого відео, й топталися по динамівському стягу). Поряд не було жодного поліцейського! Що хоч, те й роби. Як розповів мені один зі свідків подій, в місцях наймасовіших сутичок за лічені години до матчу сотню турків у пабі охороняли максимум два десятки неозброєних нацгвардійців. Як вони могли зарадити зіткненню "стінка на стінку" двох лавин чисельністю понад сто осіб кожна? Навіть якщо б з обох боків не було ні холодної зброї, ні петард.

Те ж, що за півгодини до початку матчу відбувалося на трибунах "Олімпійського", взагалі виглядає безпрецедентною вакханалією. Такого досі я не зустрічав ніде, в жодному українському місті, на жодному європейському стадіоні. Мало того, що вболівальникам приїжджої команди продали квитки на центральні сектори, так ще й ніхто не слідкував за їхнім пересуванням. Турки на "Олімпійському" робили все, що хотіли, били всіх, хто траплявся їм під руку. Перед об'єктивами теле- і фотокамер. Звичайно, серед постраждалих не було тих, хто брав активну участь у вуличних протистояннях. Підступи до них поліцейські якраз перекрили надійно.

Читайте також: Витівка фанатів "Динамо" може призвести до дискваліфікації стадіону "Олімпійський" - Ар'єв

В цілому, судячи з фотозвітів у соцмережах, динамівські фанати перемогли візаві з "Бешикташу" не менш переконливо, ніж команда Сергія Реброва підопічних Шенола Ґюнеша на футбольному полі. Для ультрас немає нічого принизливішого за втрату бойового стягу - прапора, банера, розтяжки, рози (шалика). "Хохли", як називають у фанатському середовищі динамівських ультрас, "віджали" у турків кілька десятків полотнищ і не соромилися підвішувати і палити їх навіть у чаші "Олімпійського".

Звісно, такою перемогою кияни пишатимуться завжди. А турецькі фанати після такої ганьби очікуватимуть на помсту. "Білою і пухнастою" залишиться лише українська поліція, яка допустила на вулицях європейської столиці і безпосередньо на трибунах стадіону такий хаос.