Якщо ретроспективно підсумувати політику Обами щодо Ерефії, то можна вже окреслити невиголошену доктрину. Зо всіма її плюсами і минусами.

Сутність її полягає у спробі одночасно викликати в Москві і гонку озброєнь, і перестройку, минуючи епізоди схожі на карибську кризу. Тобто, виснажити росіянців економічно, даючи їм залазити у всі "геополітичні" заварухи та горделиво уникаючи прямого зіткнення. В ідеалі Ерефія мала війти в раж та влізти в Близький Схід по самі помидори, так щоб наблизитись впритул до Ізраелю, зав'язати контакти та неминуче згодом розсваритися із кожним з тридцятки, не менше, лише крупних терористичних угруповань і з кількома ключовими режимами.

Читайте також: Західний європеєць уже забув, як поводитися із жлобами

Болото на Єфраті, образно кажучи, уявлялось обамівським стратегам дуже в'язким, а кожний контакт - вкрай прилипливим. Вимазавшись у близькосхідному піску, росіянці неодмінно принесли б та зтряхнули його у себе вдома, а це в перекладі з асоціативного ряду означало б появу на Кавказі, Волзі та Сибіру власних іділ-могіл.

Тобто, терористичний досвід, який у виконанні Ерефії невідрізняний від "контр"терористичного, мав би згодом послабити державу до критичного рівня, і це в сумованні з якими-неякими але санкціями та важкою напругою в гонці озброєнь мав призвести до нової перестройки.

Читайте також: Обама, в результате угроз Кремля, сделал кадровые перестановки

Фіналу цього задуму ми вже не побачимо, оскільки захопившись хитромудрим планом американці прогавили власні вибори, в яких виграв, принаймні станом на сьогодні, друг Москви, а в будь-якому разі прихільник зовсім інших більш простих підходів. Стратегичною помилкою адміністрації Обами було ставити воза перед волом, тобто пропонувати "перегрузку" минуючи стадію Холодної війни.