У лютому має розпочатися призов у ЗСУ так званих "піджаків" - офіцерів запасу, які не проходили службу в ЗСУ. Мова йде про випускників військових кафедр, яким раніше після захисту диплому у "виші" давали звання молодшого лейтенанта.

Щороку кафедри випускають 9-10 тисяч таких людей. У Генштабі сьогодні назвали бажану цифру призову - 4000. Служити будуть 18 місяців. Під це спеціально підігнали законодавство. Якщо раніше офіцери запасу звільнялися від призову у мирний час, то зараз у Законі 1769 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України
щодо удосконалення порядку проходження військової служби" в розділі 3, у статті 23
знаходимо правочку "в абзаці другому частини сьомої слова "у мирний час" виключити".

У соцмережах розпочалися справжні батли. Деякі військові пишуть, що так їм і треба - нехай "білі комірці" повоюють. Інші запевняють, що логіки у рішенні немає і такі офіцери людей в АТО погублять. Якщо є бажання, почитайте хоча б коментарі до допису Мартіна Бреста з цього приводу.

Читайте також: "Наше государство еще никогда не было таким неуправляемым, как сейчас", - Владимир Гуржи

А тепер трошки прослідкуємо логіку Генштабу з призовом.

У ЗСУ інсує багато вакантних посад офіцерського складу. І це попри те, що у нас досить часто радісно рапортують про реформування ЗСУ, про успішний перехід на контракт. Навіть президент Порошенко в жовтні 2016-го говорив, що армія добровільна і контрактна.

За останніми даними МО, з початку 2016 року контракт з Українським військом уклало понад 67 тисяч військовослужбовців, із яких майже 7400 - офіцери. Чисельність нашої армії ще в 2015 році, згідно із Законом "Про чисельність ЗСУ", була встановлена на рівні 250 тисяч бійців. На передовій у нас за неофіційними даними стоїть 70 тисяч воїнів. У 2016 на дембель пішли всі 6 хвиль мобілізації. І ситуація, про яку досить часто писали волонтери, така, що велика кількість добровольців перших хвиль банально не лишилися у ЗСУ. Це досвідчені бійці, які мали підсилити армію. Причини називалися різні - від тупості системи, до втоми від війни.

А вакантні посади офіцерів треба комусь закривати. Ким закривати, якщо навіть попри солідну фінансову мотивацію з підвищенням зарплати (7000 тисяч солдат в тилу, 10 300 в АТО, 10 500 лейтенант в тилу, 15 000 в АТО) ці посади залишаються вільними. Зрозуміло, що потрібно подивитися у бік великого ресурсу освічених офіцерів запасу, яких не залучали до служби. І в певній мірі дана ініціатива навіть правильна. Мовляв, раніше йшов на "воєнку", присягу приймав - іди служи. І не має хвилювати військове керівництво держави той факт, що на військову кафедру йшли, щоб відкосити від призову. Це був своєрідний легальний вид хабаря, який в свою чергу був вмонтований у систему примусового призову. Проте дана ініціатива все ж таки виглядає не дуже з точки зору результативного реформування ЗСУ. Але військове керівництво може вийти із ситуації як переможцем, так і навпаки. Ось кілька причин і варіантів.

1). Якщо у нас розповідають про успішну реформу, про виключно контрактну армію, яка до 2020 року, згідно Стратегічного оборонного бюлетеня, має відповідати стандартам НАТО, то який може бути примусовий призов? Так, остаточно від строковиків у нас ніхто не відмовлявся, проте чому за понад два роки війни не змогли знайти достатню мотивацію для тих, хто демобілізувався і більшість з яких не уклали контракти із ЗСУ? Мова зараз йде не про призов солдатів, а саме офіцерів. І ці люди мають бути мотивованими перш за все.

2). Якщо армії вдасться набрати озвучену цифру 4000 "піджаків", які прийдуть мотивованими - це буде позитив. Але готуватися необхідно до того, що велика кількість із освічених людей, які на гражданці мають дуже хорошу зарплату і навіть попри Закон, який гарантує збереження місця роботи, посади і середнього заробітку працівникам, призваним на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, будуть ухилятися. При цьому, саме це ухилення, якщо керівництво ГШ та МО зможе розумно підійти до питання, а військомати не працюватимуть виключно для галочки - аби набрати, можна використати в якості природнього фільтра. Насильно призвані ніколи не дадуть результату, бо в них немає мотивації. В 2014 році, як не крути, була трошки інша ситуація, коли оголошували мобілізацію. Армія була розвалена логістично, кадрово, технічно. Сьогодні ж 4 000 піджаків не є потенційними рятівниками війська. Що з ними, що і без них, армія навчилася воювати і може зупинити загрозу. Зараз же потрібно думати не як виконати план призову, а яким чином мотивувати саме цих розумних, освічених людей, серед яких багато гарних менеджерів, бізнесменів, журналістів та інших, не косити, а підписувати контракт і покращувати зсередини нашу армію. Повістка в даному випадку може зіграти роль своєрідного запрошення на співбесіду вже на якій армія спробує дати зрозуміти освіченій людині, що вона а) необхідна реформованому війську б) дає перспективу людині с) пропонує умови та захист. Якщо це вдасться зробити і в армію потраплять 4 000 мотивованих розумних людей, то ЗСУ від цього лише виграють. А ті, хто відкосив, таким чином не створять проблем армії зсередини. Це той фільтр, про який я писав трошки вище.

Читайте також: Российская армия исчерпала совковые наработки

3). Багато хто сьогодні думає, що "піджаків" після учебки відправлять в АТО командувати взводами, ротами, батальйонами.... Невже ті, хто таке припускає, настільки не поважають наш генералітет?

Справа в тому, що офіцери проходять службу як в тилу, так і не завжди мають змогу командувати особовим складом. Наприклад, є командир роти, який має особовий склад і може вести в бій людей. А є офіцер штабу, який не може цього робити. Багато посад вакантних у військових комісаріатах, також різних начальників стройової та ін. Швидше за все, після учебки "піджаки" зможуть замінити офіцерів у ППД. Як розповідав мені Мартін Брест на прикладі 72-бригади. У ній є строковики, які служать в ППД у Білій Церкві. Ними командують кадрові офіцери. Логічно, щоб ці кадрові, мотивовані люди поїхали в розташування бригади у зону АТО і принесли там користь. А строковиків можна лишити на "піджаків" після учебки...

Тобто, весь страх, що недосвідченого "піджака" поставлять командиром взводу в АТО, насправді, даремний.

4). Існує також певний стереотип, що "піджак" - це звичайний косар. Під час мобілізації в АТО потрапили і піджаки також. І багато військових про таких хлопців відзивалися тепло.

М'яч на половині поля військового керівництва, яке сьогодні має вирішити: набір буде для галочки, щоб на бумажці закрити вакантні посади і показати, що в нас все круто, чи для того, щоб розумні люди могли реально підсилити ЗСУ навіть у моментах реформування.

Читайте також: Чему нас научила российская агрессия