Згідно з даними соціологічного опитування Всеросійського центру з вивчення громадської думки (ВЦВГД), проведеного 24-25 грудня 2016 року, якраз на західне Різдво, зафіксовано зростання оптимізму росіян - як з приводу «особистого життя», так і щодо «ситуації в країні». Щоправда, в майбутнє вони дивляться не так упевнено - тут песимісти переважають над оптимістами. Було опитано 1600 осіб у 130 населених пунктах 46 областей, країв і республік Росії. Позитивні відповіді з приводу «особистого життя» дали 72% опитаних, а негативні - 26%. Відповідно, індекс оптимізму, що розраховується як різниця між цими двома показниками, склав 46, тоді як на початку минулого року він дорівнював лише 41. Оптимістів більше серед молоді (80%) та осіб з високим достатком (95%). Серед осіб пенсійного віку (60 років і старше) оптимістів лише 67%. А серед бідняків і зовсім 30%. Тут більш дивне швидше те, що і в цій категорії населення досить велике число громадян зберігає оптимізм.

Ситуацію в країні зараз оцінюють швидше позитивно 56% респондентів а негативно - лише 41%. Відповідно, тут індекс оптимізму виявляється дорівнює 15, тоді як на початку минулого року він становив негативну величину в - 9.

Ось у майбутнє росіяни поки схильні дивитися швидше песимістично. Індекс соціальних очікувань склав - 41. Частка тих, хто вважає, що гірші часи чекають нас попереду, становить 42%, що ми їх переживаємо зараз, вважають 25% респондентів. Частка ж тих, хто вважає, що гірші часи вже минули - 25%. Проте і тут прогрес в бік оптимізму в наявності. Адже в січні минулого року індекс соціальних очікувань досягав - 64. 

Читайте также: Россияне привыкают к нищете: новости из-за поребрика

Невже за рік росіяни стали жити краще, а становище в країні кардинально покращилось? Статистика це не підтверджує. Економічна криза в країні триває, так само як і падіння життєвого рівня росіян. Але зростання оптимізму в наявності. Як це диво пояснити?
Звичайно, велику роль тут відіграє цілеспрямована пропаганда. Більшість росіян звикли про своє життя дізнаватися з телевізора. А телебачення в Росії практично повністю підконтрольне Кремлю. Телевізійні пропагандисти мають перед собою як зразок багатий досвід радянських часів. Тоді телевізійна картинка всіляко переконувала глядачів, що жити стало краще, жити стало веселіше, а окремі тимчасові труднощі успішно долаються. А винне в цих труднощах головним чином вороже буржуазне оточення. Тепер уся ця схема в точності повторюється. Хіба що вороже буржуазне оточення замінили на вороже західне оточення. Всі труднощі, якщо про них зрідка і говорять по телебаченню, намагаються списати на санкції. Щоправда, одночасно бадьоро запевняють аудиторію, що жодні санкції Росії не страшні. І довірливі телеглядачі хавають, не помічаючи суперечності.

Негативні сюжети на російському ТБ суворо дозовані і стосуються головним чином того, що відбувається за межами Росії. У самій же Росії негативні сюжети стосуються перш за все природних та техногенних катастроф. Тобто таких подій, які від влади або зовсім не залежать, або залежать в мінімальному обсязі. До речі, якщо йдеться, наприклад, про катастрофу російського літака, то бажано наголошувати або на поганих погодних умовах, або на помилці екіпажу, тобто на тому, що або непідвладне людині, або відноситься до дій індивідуумів і начебто не має соціального забарвлення. Що ж стосується жахів російського життя, зокрема в селах і невеликих містах, то вони іноді теж потрапляють на телеекран, особливо в різного роду ток-шоу. Але телеглядачам всіляко вселяють думку, що бідняки в своїх бідах винні перш за все самі. Путін, мовляв, тут зовсім ні до чого, і немає його вини в тому, що вони спиваються, кидають дітей тощо. Навпаки, населенню втовкмачують, що у нього є єдиний надійний захисник - російський президент.

Читайте также: Отмена! В 2017 году революции в России не будет - блогер

А головне його досягнення - політична стабільність. Люди привчаються до думки, що стабільність - це головна цінність. А коли нестабільно - он, бачите, що в Сирії або на Донбасі робиться! Все це накладається на радянський архетип стабільності як вищої життєвої цінності (брежнєвський застій - це ж теж стабільність). Пам'ятається, була навіть ідея створення партії «Стабільна Росія», так організатори вчасно злякалися, що політичні опоненти будуть називати їх стабілами. Оскільки ця пропаганда поступово наростає, починаючи з Кримської кризи 2014 року, і досягла свого максимального рівня в період думських виборів восени 2016 року, не дивно, що опитування, проведене за три місяці після виборів, показало помітне зростання оптимізму. Але не тільки пропагандою треба пояснювати подібні результати.

Росія, мабуть, єдина з європейських країн, яка практично не знала життя при демократичних порядках. Самодержавство там збереглося в майже не пошкодженому вигляді аж до свого падіння в 1917 році. А потім після семи місяців безсилої демократії до влади прийшли більшовики. Народ звик жити в жорсткій авторитарній системі. Селяни завжди вірили в доброго царя і злих бояр. Важке сьогодення полегшувалося вірою в світле майбутнє, коли добрий цар, нарешті, все поправить на краще. Й інстинктивно народ цінував стабільність свого становища, побоюючись, що зміни, завдяки злим боярам, тільки погіршать його положення.

Комуністична влада довела ідею світлого майбутнього до межі і ґрунтовно цю ідею дискредитувала. Тому росіяни сьогодні оптимісти щодо теперішнього, але песимісти щодо майбутнього. Вони відчувають, що світлим воно точно не буде, і бояться, що зіткнуться з небезпечними змінами. Тому ідеал для більшості росіян сьогодні - це збереження путінського застою. Самого Путіна це цілком влаштовує. І тільки якісь серйозні зовнішні потрясіння можуть вивести росіян з тієї сплячки, яку посилено наводить на них державна пропаганда. Перефразовуючи відомий вислів, оптиміст - це погано поінформований песиміст.

Читайте также: Нацразведка США открестилась от скандального доклада о Трампе