Четвертий квартал 2016 року Україна завершила зростанням економіки на рівні 4,7% у порівнянні з аналогічним періодом 2015-го; порівняно зі третім кварталом 2016-го зростання склало 1,9%, наголошує у своєму блозі на "Новому часі" економіст Олександр Пасхавер. У четвертому кварталі року зростання взагалі, як правило, більше, ніж у третьому,  – але тільки якщо мова йде про зростальну економіку. Якщо ж економіка падає, то і зростання буде менше.

Тобто українська економіка дійсно зростає, і причини тому різні. Як правило, наша економіка зростає тоді, коли зростають ціни на експортовані Україною сировину та напівфабрикати.

Читайте також: Три причини невдачі нашої буржуазної революції

Чи забезпечено зростання реформами, складно сказати. Реформи, безсумнівно, приносять користь, однак вони не так швидко проявляються в конкретних речах. Тим більше, що їх темпи дуже відрізняються від європейських.

Ми – не європейська країна. У нас не виходить системно і швидко.

По-перше, тому що революціонери, майданівці, не висунули в політику радикальних реформаторів. Замість цього вони передали владу найбільш ліберальним представникам старого політикуму. Тип поведінки і навички цих людей відповідають їхньому старому досвіду. За своєю природою вони не революціонери.

По-друге, цінності, на яких побудовані реформи у країнах Східної Європи, збігалися з цінностями населення. Вони будували інститути на європейський лад. А в нас країна, що наближається до Європи. У населення інші цінності – цінності виживання, а не розвитку.

Процес реформ, як і всякий процес насильницьких змін, – це кризовий процес. Населення відчуває на собі цю кризу, але не готове приймати її, як це було в європейських країнах.

По-третє, в нас війна.

Читайте також: Дзеркало на роздоріжжі: Україна на вістрі європейських трендів

По-четверте, опір нашого олігархату і включеність населення України в корупційну систему непорівнюванні з європейським досвідом. Опір українських олігархів сильніший і розумніший.

Але навіть в умовах цих труднощів реформи в Україні йдуть. Але йдуть несистемно і нешвидко. Можливо, тільки можливо, це і є наш шлях. Адже є об'єктивні фактори, які змушують нас так себе поводити.