У судах вважають, що журналісти й інші громадяни не мають права знати про відпустки суддів. Такий висновок можна зробити з того, що Вищий господарський та Окружний адміністративний суди Києва відмовились надати такі дані за інформаційним запитом, який я надіслав. Здавалося б, ніякої резонансної інформації, якби не були зафіксовані випадки винесення суддями рішень у період відпустки. Деякі з них апелюють до того, що, попри на формальну відпустку, працювали та виносили рішення. Однак як може суддя, перебуваючи за кордоном, вершити правосуддя в Україні – залишається під питанням.

38 суддів Вищого господарського суду та троє суддів із Окружного адміністративного суду Києва подали свої документи на участь у конкурсі на посаду суддів нового Верховного Суду України

В офісі уповноваженого Верховної Ради з прав людини відкрили провадження щодо ненадання інформації на мій інформаційний запит. Про це листом повідомила Ірина Кушнір, представниця уповноваженого з питань дотримання права на інформацію та представництва в Конституційному Суді України.

Інформація, яку не надали суди, стосувалася дат відпусток, коли судді не працювали, а отже не могли ухвалювати рішень. Відмови в наданні інформації на запит стоять за підписами голови Окружного адміністративного суду Києва Павла Вовка та голови Вищого господарського суду України і його заступника –  відповідно, Богдана Львова та Сергія Могила (варто додати, що Вищий господарський суд згодом надав інформацію, в якій зазначив дати відряджень та лікарняних суддів, але про відпустки останніх у цій відповіді не йшлося).

Читайте також: Конкурс на посади суддів Верховного Суду провалили більше ста кандидатів

Усі троє – подали заявки на участь у конкурсі до нового Верховного Суду, який наразі триває. За результатами анонімного тестування на знання права із конкурсу вибув лише Сергій Могил, не подолавши прохідний мінімум. Двоє інших продовжують участь у конкурсі.

Чому суди відмовляються надати інформацію щодо відпусток, коли судді не могли ухвалювати рішень? Можливо й тому, що таким чином можна дізнатися, чи не ухвалювали вони рішення поза межами суду. Нагадаю, 2015 року прокуратура Києва провела обшук в Окружному адміністративному суді Києва для доказів ухвалення суддями рішень, коли вони перебували за кордоном.

"У проведенні працівниками прокуратури та міліції обшуку в приміщеннях Окружного адміністративного суду міста Києва особисті інтереси переважали над законністю дій", – розповів тоді газеті "Закон і Бізнес" голова цього суду Вовк.

Обшуки в Окружному адміністративному суді Києва не мали ніяких наслідків. Справа так і не потрапила до суду, найімовірніше, її закрили. Про це інформували самі судді Окружного адміністративного суду Києва.

Які причини відмови в наданні інформації?

Як було інформовано Окружним адміністративним судом Києва за підписом голови цього суду Вовка, "відомості стосуються питань внутрішньо організаційної діяльності суду, тобто вони віднесені до категорії інформації з організаційно-кадрової роботи суду. В той же час, зазначеними вище нормативно-правовими положеннями чітко передбачено віднесення таких відомостей до категорії службової інформації, тобто інформації з обмеженим доступом". Також у листі сказано, що "окремо запитувані статистичні дані не обробляються, відповідно, вони не були створені в процесі виконання судом своїх повноважень".

У відповідь на повторний запит Окружний адмінсуд Києва знов відмовив в інформації щодо дат відпусток та відряджень, зокрема, пославшись на постанову Пленуму Вищого адміністративного суду України від 29.09.2016 №10 "Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації". Цікаво, що сам Вищий адміністративний суд запитувану інформацію щодо вихідних та неробочих днів своїх суддів надав. Так само інформацію надали Верховний суд України, Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних та кримінальних справ та Апеляційний господарський суд Києва. Щоправда, останній – після повторного інформаційного запиту.

Читайте також: Голова Верховного Суду України – захисник диктаторських законів 16 січня – рух "Чесно"

Таким чином, серед усіх вищих судів України Вищий господарський суд України виявився єдиним, який відмовив в інформації щодо відпусток суддів.

Цей суд спочатку пояснював відмову тим, що "кожна особа має право знати...які відомості про неї та з якою метою збираються, як, ким і з якою метою вони використовуються". Також цей суд інформував, що "поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою дискредитації суду... забороняються і мають наслідком відповідальність, установлену законом".

Така відповідь на запит щодо дат відпусток суддів за підписом голови суду Б. Львова (згадувався у матеріалі "Слідство.інфо"). У повторній відмові за підписом заступника голови суду Могила (племінника народного депутата України Сергія Ківалова) зазначалося, що Вищий господарський суд не має змоги надати запитувану інформацію без повідомлення осіб, про яких збирається така інформація..."

Ситуацію із ненаданням інформації прокоментувала юристка Центру демократії та верховенства права Христина Буртник: "Судді, як і посадові особи органів влади, отримують заробітну плату із державного бюджету. Це по суті інформація про розпорядження бюджетними коштами, доступ до якої не може бути обмежено. Тому відкритою є інформація про те, в які дні працювали судді, а в які були у відпустці (за цей період вони напевно ж отримували відпускні). І відповідно до закону "Про доступ до публічної інформації" суд зобов'язаний надати таку інформацію – вона є публічною і відкритою в доступі. Тому відмова ВГС є незаконною. Більше того, цим хаконом передбачений виключний перелік підстав, за яких розпорядник має право відмовити запитувачу. Та ВГС відмовив з інших підстав, що безумовно є порушенням вимог закону".

А загалом 38 суддів Вищого господарського суду та троє суддів із Окружного адміністративного суду Києва подали свої документи на участь у конкурсі на посаду суддів нового Верховного Суду України.

Сергій АНДРУШКО, для "ЧЕСНО. Фільтруй суд!"