Це просто думки в Фейсбуку. Довго думав, як це висловити. Не виходить у мене коректно сказати про те, що відбувається в країні. Тому давайте розставимо пару маячків - що відбувається і що робити. Три кити громадянського суспільства.

Я багато пишу про те, що сила людей в громадянському суспільстві. Що в об'єднанні мільйонів ключ до контролю над злодіями і баригами.

Ми разом - ми тут влада. Дали себе розділити і впряглися в гру навішування ярликів і суперечок ні про що - стали в стійло, перетворилися в фігурки на дошці. Насправді немає білого і чорного - є сірий. Немає зрад і перемог - істина по центру. Немає ніяких правильних і неправильних українців - всі українці бачать базу однаково.

Читайте також: Конфлікт влади та суспільства в Україні - що маємо з ним робити

Але одна людина нічого не змінить. Сила тільки там, де люди разом. Де люди дивляться в дзеркало, а не на портрети. Де люди об'єднуються навколо ідей, а не особистостей. Чиновники цього бояться. Бути разом - це перший маячок.

Важливо про це говорити. Але треба і щось робити. Тому що альтернатива - піддатися слабкості і віддати все декільком угрупованням, які давно дивляться на громадянина як на барана для стрижки. Вони терпіти не можуть, коли люди починають стежити за їх роботою і відслідковувати, куди чиновники витрачають гривні платників податків.

Але вони - починаючи від місцевої ради, продовжуючи парламентом, урядом і адміністрацією президента - ніколи не будуть такими, якими ви їх хочете бачити. І ніколи вони не стануть дивитися на вас інакше, якщо ви не примусите їх розкрити очі. Їх треба змусити рахуватися з вами. Змусити бачити в вас людину. Тому треба робити, а не тільки говорити. Це другий маячок.

Вони давно відправили дітей за кордон. Купили там нерухомість. Мають по два-три громадянства. І вдома у них, як показали декларації, мішки з грошима. Коли настане час робити ноги - вони це зроблять. Українці і Україна для них бутафорія. Їм потрібна територія і люди. А як це все називається - байдуже.

Вони перетворили країну в бізнес на корупції. Держава не представляє для них довготривалу цінність. І вони пожертвують нею, якщо доведеться. Тому цінувати державу має навчитися суспільство. Мова не про особистості чи потворну форму нинішньої держави. Мова про інститути. Кожен інститут держави треба пов'язати зі своїм майбутнім. Тому що коли ви прийдете до влади і почнете все міняти на краще - ви повинні любити те, що робите. Держава - це ми. Коли вони руйнують, наприклад, конституцію або регламент парламенту - ми повинні мати сили відбудувати, а не знищити разом зі злодіями. Тому закохатись в українську державу і стати громадянином, з'єднати себе з землею під ногами - це третій маячок.

Читайте також: Нова вертикаль: "правити" не вийде, доводиться балансувати

Три простих правила, які могли б щось змінити. В них відповідь на питання, де еліта. Справжня українська еліта зараз читає цей пост. І я впевнений, що ми всі не хочемо міняти обличчя - ми хочемо відчувати поруч громадян, яким обличчя байдужі. Громадян, які об'єднані чимось більшим - країною і державою. І хоч ще занадто мало людей, але я оптиміст. Все обов'язково буде добре.