Експерт  Координаційної ради з питань застосування української мови в усіх сферах суспільного життя України при Міністерстві культури України Олексій Курінний опублікував інфографіку розповсюдження української мови на території нашої країни. 

"Нова соціолінгвістична (МОВНА) мапа міст і містечок України за 2015-2017 рр. Єдина повна, детальна й точна мапа вживання нашої державної мови в містах України! Враховано недоліки попередніх двох редакцій і побажання читачів!", – написав Курінний на власній сторінці у Facebook.

Експерт зауважив, що у 2015-17 міста Центру "повертаються до української мови, міста Південного Сходу досі інтенсивно російщаться".

Також Курінний додав деякі методологічні зауваги:

1. В опитуванні 2015 р. опцію "Іншою мовою" в облцентрах Західної та Центральної України окрім Чернівців, Ужгорода і Києва – додано до показників української мови (з опитування по деяким містам випливає, що методологію не було іще відпрацьовано цілком точно, тож наявність у Житомирі й Черкасах 4-5% мешканців з "іншою" мовою, які "зникли" в подальших опитуваннях – дозволяє припустити, що у 2015 р. респондентами так називався саме суржик, який у більшості випадків має в основі саме українську мову). Лише у Чернівцях й Ужгороді є значні міські мовні меншини, а у Києві й облцентрах Південного Сходу такими можуть бути іноземні студенти, яких мало в обласних містах Центру; у Херсоні такими можуть бути кримські татари й іншомовні групи Генічеського району.

Читайте також: Євстратій Зоря: Вживання матюків - ознака культурної нерозвиненості або деградації

В опитуваннях 2016-2017 рр.:

2. В усіх містах, окрім Ужгорода і Чернівців опцію "В рівній мірі українською (російською) і іншою мовою" додано до показника відповідно української або російської мови, адже ці "інші" мови фактично не вживано поза домом і вірогідно не буде передано наступному поколінню.

3. Повсякденна мова Ужгорода і Чернівців обрахована шляхом плюсування опцій "В рівній мірі українською (російською) і іншою мовою" з опцією "Іншою мовою".

4. Опцію "Іншою мовою" (одне місто у 2016 р. і два міста у 2017) всюди подано самостійно, з урахуванням специфіки в Ужгороді і Чернівцях.

5. Опцію "Важко відповісти / Немає відповіді" (по 1% респондентів у п'ятьох містах Центральної України у 2016 р. і лише у двох містах у 2017 р.) для зручності відображено як "Інша мова".

Читайте також: Лариса Ніцой: Я проти, щоб в Україні всі говорили українською

6. Опитування 2017 р. очевидно припустилось помилки в Ужгороді, адже виявило 9% представників інших національностей (у 2015 р. - 4%, у 2016. - 5%) і 2% іншомовних та аж 14% "В рівній мірі українською і іншою мовою" (у 2015 р. - 7% іншою мовою, у 2016 р. - 2% іншою і 4% спільно з українською). Тож вирішено оцінити "іншомовних" ужгородців приблизно на рівні національності –  9%, додавши до 2% іншомовних половину від тих, хто спілкується "В рівній мірі українською і іншою мовою". Така оцінка може вважатися достовірною, адже в Ужгороді все ж мало угорськомовних чи ромськомовних українців, тож загальне число іншомовних не має перевищувати 9%.