Чоловік і жінка потрібні один одному для радості. Якщо людина бачить в іншій не щастя, а агрегат для виконання певних функцій, це фініш.
Мої колонки і лекції викликають у багатьох жінок протест. Коли я кажу про незалежність, самодостатність, здатність забезпечувати себе і приймати ключові рішення, кар'єру і контроль над своїм життям, жінки кажуть, що я малюю суто чоловічий образ. Образ жорсткий, різкий, начисто позбавлений жіночності.

Припустимо. Але давайте подивимося, що чекає жінку, позбавлену цих так званих «чоловічих» якостей. Уявімо собі таку дівчинку-дівчинку, феєчку. Всю таку суперечливу і непередбачену.

По-перше, у неї немає грошей. Вона ж зроду не працювала і завжди розраховувала на чоловіка, який її утримував. Спочатку це був батько, потім її урочисто передоручили чоловікові. Ні про яке партнерське ставлення до жінки в такій сім'ї говорити не доводиться: дівчина займає звичну дочірню позицію, а чоловікові уготована роль турботливого тата. Це в кращому разі.

Коли спаде флер закоханості, чоловік у ролі батька, так чи інакше, почне критично дивитися на «хотілки» своєї дружини. Вона хоче нову шубу? Стара ще цілком пристойно виглядає. Нові чоботи? Хіба у неї мало взуття? Краще я витрачу гроші на щось інше. Жінка, як постійне джерело витрат, поступово починає дратувати. Її потреби здаються не такими вже важливими, її прохання в голові чоловіки перетворюються на «пиляння» і ниття. Він вже не хоче її радувати обновкою або подарунком, тому що вона весь час просить. І просить, і просить, ну скільки можна.

Дітей ми любимо безкорисливо. Дорослу жінку безкорисливо любити неможливо - як і чоловіка. Неможливо тільки віддавати, не отримуючи нічого натомість. Це договірні відносини, в них важливий баланс. Повірте, секс і їжа не є досить вагомими чинниками, щоб чоловік став обсипати дружину всіма благами світу. Крім того, гроші - це влада. І найпрекрасний чоловік зрештою подумає: «Якщо я її утримую, якщо я господар вдома, я хочу командувати. Я головний. І вона робитиме те, що я сказав. Я не буду з нею радитися. Я все вирішую сам. Вона підкориться, куди вона дінеться». Це втрата поваги і крах сім'ї як такої.

Читайте також: Письмо каждой, кто считает себя неудачницей в 30 лет

По-друге, у жінки з'являється страх. Якщо цей чоловік піде, хто її годуватиме? З віком ймовірність зустріти розумного, заможного, привабливого холостого чоловіка, готового взяти жінку на утримання, падає. А якщо у цієї жінки є діти - падає стрімко.

Але навіть якщо чоловік нікуди не зникає, з кожним роком ця жінка стає йому все менш цікава. Адже у неї зовсім немає власного життя. Про що з нею говорити? Діти, магазини, серіали - це нудно. Кожен день схожий на попередній, всі новини - про побут. Багато хто заперечать: а хобі? У неї ж може бути цікаве хобі! Так, хобі у неї може бути. Але це не про самореалізацію. Вона може захоплюватися йогою, малювати, але все це одноманітно. Він раз подивиться, два послухає, а потім скаже: «Все, годі, набридло». Вона просто вбиває час, вона нічого не вимагає, не росте, не реалізує амбіції, не рухається вперед. Болото таке.

Всі її інтереси обертаються навколо господарства. З нею не хочеться обговорювати щось цікаве, тому що її погляд на питання буде нерозумним, недоречним і непотрібним. Вона мало бачила, вона мало спілкувалася з різнобічно розвиненими людьми, вона не "вирулювала" з різних кризових ситуацій. У неї немає того життєвого досвіду, який має жінка, яка працює і активно самореалізується. Робота - це ж не про гроші, робота - це про зростання особистості, про накопичення соціальних і професійних зв'язків, це зіткнення з різними способами комунікацій і дій, вибудовування стосунків з людьми різних характерів. Це те, що прийнято називати школою життя.

Що залишається нашій ліричній героїні? Народжувати дітей. Це непоганий спосіб прожити на халяву багато років. Тільки от діти мають тенденцію зростати, а народжувати по п'ятеро і більше дітей у нашій культурі не надто поширено. Тобто, до 45 років вона вже не потрібна своїм дітям цілодобово, вони вже досить самостійні. А більше вона нічого не вміє.

Ось і уявімо собі картину: поки діти були маленькими, чоловік всіх годував-одягав і забезпечував, тому що він порядна людина. Тепер діти виросли, говорити йому з дружиною нема про що, як особистість вона йому нецікава, як постійне джерело проблем і необхідності давати гроші втомила. Наскільки привабливими вам здаються перспективи 45-річної жінки, яка жодного дня в житті не працювала, і від якої йде чоловік?

Нарешті, найважливіше. В житті непрацюючої жінки, прихильниці патріархального укладу в родині, відсутня головна складова поняття «доросла людина» - вона не контролює своє життя. Вона завжди залежна. Вона повинна підлаштовуватися, поступатися і прогинатися, тому що інакше її позбавлять утримання. Якщо їй кажуть «ні», вона не може сказати: «та й не треба, сама куплю/вирішу/зроблю». У неї немає нічого, крім зовнішності. Все решта куплене і створене не нею, а, значить, може бути відібране у будь-який момент. Крім того, вона не може навіть планувати. Сьогодні ситуація така, а завтра буде інакше.

По суті, патріархальна сім'я - це той самий варіант відносин, що і між роботодавцем і найманим працівником. Добре йдуть справи, працівник намагається - квартальну премію можуть дати. Почав часто хворіти і втратив ентузіазм - звільнили і найняли нового. Працівник спочатку в залежному становищі, він не може прийти до начальства і зажадати підвищення зарплати так, щоб гарантовано отримати його. Вирішувати все і завжди буде власник фірми, а не персонал.

Ну йі повернемося до того, з чого почали, - до жіночності. Ніхто не заважає жінці-інженерові носити сукні, ніхто не забороняє лікарці укладати волосся локонами, а начальник фінансово-аналітичного відділу цілком може розчулюватися від рожевощоких пупсів. Ніхто не заважає науковому працівникові бути ніжною і турботливою. Ніхто не позбавляє жінку-поліціянтку права любити квіти і поезію.

Читайте також: Ужасные девушки 90-х

Вишенька на торті: мене запитують, навіщо жінці, яка самодостатня, успішна, дає раду всім проблемам самотужки, фінансово незалежна і реалізована, чоловік?

Відповідаю: для радості. В сім'ї чоловік і жінка потрібні один одному для радості. Якщо людина бачить в іншому не щастя, а агрегат для виконання певних функцій, це фініш.