Роздвоєння особистості...

Ситуацію, коли в країні люди можуть розраховувати на захист СБУ як ні на кого іншого, якщо мова йде про зовнішню агресію, і реально стріматись від тої ж таки СБУ, коли мова йде про бізнес, будь-яку громадську активність, чи журналістську діяльність в середині, здоровою навряд назвеш.

Це наче чоловік, який страждає на мачізм або консерватизм в гострій формі.

Поза домом дружина впевнена, що він захистить і почуває себе мегаспокійно, а от вдома, коли він не в настрої або вона поводить себе не так як він то собі бачить (обід не такий, неприбрано і т.д.), то хоч з хати тікай.

І дилема полягає в тому, що ніби й скаржитись якось не пасує, бо всі ж навколо бачать, що чоловік-захисник. Ну власне так і є. Та й можуть же не повірити. "Кругом війна, а ти тут зі своїми дрібницями!".

Читайте також: В СБУ все возвращается на старые коммерческие рельсы

Але й терпіння ж не безмежне, і починає вже за краї вихлюпувати.

Отак і живемо, з службою захисту громадян, яка сама ж тих самих громадян і пресує.

Такий собі коктейль два в одному не розмішуючи.

Як це уживається в одній тій самій структурі залишається загадкою. Наче дисоціативний розлад ідентичності...