Чому в кріслі Мінагрополітики не може всидіти жоден міністр
Очікувана несподіванка. Відставка Кутового застала зненацька хіба співробітників міністерства. Адже після його допису в Фейсбуці про рішення покинути посаду офіційна прес-служба відреагувала сухим повідомленням лише через 5 годин. Так само не пояснивши причин, чому раптом міністр вирішив піти.
Для мене особисто нічого несподіваного в такому кроці немає та й пояснення причин не треба. Тарас Кутовий добре знає плачевність ситуації в галузі, добре знає, що сільгоспвиробники залишились без грошей через кон'юнктуру на світових ринках і скасування спецрежиму ПДВ. Він добре знає, що система дотацій не працює і що кредитні програми існують для «показухи», як «мертвому припарки», от і не хоче залишатися в кріслі, коли стане гаряче.
А гаряче стане. Податки вдарили по аграріях болюче, але вони знають, що податкову систему можна змінити. А от те, що аферисти у владі вирішили дотягнути свої загребущі руки до землі і відібрати її - це уже люди не пробачать.
Кутовий знає, що аграрії ідуть на Київ. Тож не дивно, що одразу, як ми почали збирати підписи проти впровадження дикого ринку землі, почали ходити чутки, що Тарас Кутовий збирається у відставку і що уже домовляється з Банковою про губернаторське крісло в одній з областей.
Можливо, у владі надіються вгамувати запал аграріїв до боротьби. Прийде новий міністр, наобіцяє гори всього, а раптом йому і повірять. Я не хочу зараз навіть прогнозувати, хто може стати цим новим міністром. Персоналія все одно не має особливого значення, як і не мали особливо значення персоналії міністрів, які працювали в останні роки.
Сама система не працює. В країні буквально немає аграрної політики. Її немає кому формувати. У парламенті сидять люди, яких цікавить лише власна нажива, причому негайна. Про перспективу думати ніхто не хоче. Згадайте коаліційну угоду, там стратегічна ціль - наростити виробництво зерна до 100 млн. тонн. Таку ціль можна записати, хіба якщо хочеш знищити країну і перетворити її на бананову республіку. Ми ж добре бачимо, до чого призводить слідування цій меті. Україна щороку нарощує експорт зерна, виходить на рекордні показники і сама ж обвалює ціни на світових ринках.
Читайте також: Коновалюк рассказал, сколько денег оседает в карманах аграрных чиновников
Нам потрібна кардинальна зміна стратегії, ми маємо відійти від філософії сировинного придатка і максимально розвивати переробку у себе в країні. А для цього потрібна прогнозована, адекватна, стимулююча податкова система. Потрібні професіонали, які здатні її відтестувати і впровадити. У сьогоднішній владі, на жаль, таких людей немає.
Люди втратили віру в «рішучі реформи», які лишились віртуальними. Тому дуже багато залежить від нашої здатності оновити політичний клас, а не переставляти місцями фігури дискредитованих чиновників.
Повідомити про помилку - Виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl + Enter
Сподобався матеріал? Сміливо поділися
ним в соцмережах через ці кнопки