Став відомий перелік продуктів, вартість яких держава вирішила не регулювати. Отже, з першого липня на 15 груп товарів скасовується норма про можливість встановлення торгової надбавки не вище 15%. Це, зокрема, борошно, хліб, макаронні вироби, крупи, цукор, яловичина, свинина і м'ясо птиці.

Крім цього, до списку потрапили ковбасні вироби варені, молоко, сир, сметана, масло вершкове, олія соняшникова та курячі яйця.

Наслідки такого кроку Кабінету Міністрів в блогах радіостанції Голос Столиці спрогнозував економіст, експерт в області аграрної політики Денис Марчук.

Урядовці кажуть, що головна мета дерегулювання - зниження адміністративного тиску на бізнес, усунення надмірного втручання держави в економічні процеси та розвиток конкуренції. Наскільки цьому сприятиме рішення відпустити ціни на названі вище товари у вільне плавання?

- Чесно кажучи, це одне із небагатьох рішень Кабміну, яке на сьогоднішній день, дійсно, спрямоване на процес дерегуляції, а для того щоб бізнес відчув покращення умов ведення бізнесу, були прийняті ті важелі, які з боку чиновників впливали на розвиток їхнього бізнесу. Тому що те, що минулого тижня було прийнято рішення, воно не стало для нас новинкою, бо фактично від 22 вересня 2016 року була постанова №656, яка фактично з 1 жовтня 2016 року запроваджувала експериментальний варіант, скажімо, прибирання, регулювання цін на продукти харчування.

 Дійсно, туди попадає більшість груп продуктів так званого соціального кошику. Був період в Україні, коли до 2014 року у нас існувала Держінспекція із захисту прав споживачів.

Читайте також: Фальсифицированные продукты в магазинах: чем это чревато для украинцев

Вони якимось чином впливали на цей процес, але, скажімо так, як би там державні органи не впливали, все ж таки ціну формує ринок, а, виходячи із ситуації, що у нас фактично відбулись інфляційні ризики дуже сильні, коли гривня послабилась, у нас відбувається зменшення, скажімо так, підтримки вітчизняних сільгоспвиробників. і третій фактор, на мою думку, найважливіший, що ціни на продукти харчування виходять із, скажімо так, сезонності.

Тобто ми говоримо, що певний період часу певні продукти мають свою сезонну ціну і, власне, всі ці фактори приводили до того, що, так чи інакше, на певні види продукції виробникам і реалізаторам доводилось певний період піднімати ціни в залежності від часу, коли це відбувалось.

Звичайно, така постанова, яка регулювала ці ціни, вона створювала труднощі, тому що, дійсно, що в період піднімання ціни відбувається до 15%. Якщо далі виробник хоче підняти хоча б на 1%, йому було готувати пакет документів різного плану, подавати на погодження, якщо говорити в окремих районних, міських, обласних адміністраціях.

Відповідно, це все зводилось до того, що закладалась певна корупційна складова, тому що, будемо відверті, так чи ні інакше, зводились певні маніпуляції для того, щоб твої документи задовольнялись, потрібно було докладати ще певну додаткову вартість до цієї продукції.

Тому вона тоді зростала не на 1%, а на кілька відсотків. А якщо ми зараз говоримо, що ми прибираємо це регулювання, і ринок має функціонувати відповідно до ринкової економіки, то будемо дивитись по ситуації, як воно буде виходити.

На жаль, доводиться констатувати, що, дійсно, сьогоднішня платоспроможність українців не є значно високою, звичайно, ринок буде реагувати.

Я не думаю, що ми відчуємо аж занадто стрімкий ріст цін на різні види продукції, такі, як вже зазначили: хліб, макаронні вироби, м'ясо, тому що на сьогоднішній день вони і так досить високі.

Якщо буде йти ціна далі вгору, то фактично реалізатори цієї продукції залишаться зі своєю продукцією без коштів, тому що коштів у людей на сьогоднішній день, на жаль, дуже мало.

Чи буде все ж таки якийсь стримуючий фактор чи психологічна вартість, вище за яку те ж борошно коштувати не буде?

- Потрібно просто буде виходити із ситуації сезону. Дивіться, в Україні є, враховуючи наші погодно-кліматичні умови, ми завжди спостерігаємо підняття цін - це жовтень і до березня, тобто станом на цей період починають дорожчати овочі, фрукти, молочні вироби.

Звичайно, більшою мірою деякі категорії більше імпортуються, і ми ж не можемо імпортні продукти, які привозяться з України, казати, що менше цієї ціни або більше не можеш реалізувати. В людей все ж таки йдуть логістичні витрати.

 То чому повинні регулювати власний бізнес? Він повинен виходити з економічної спроможності. Якщо на сьогоднішній день його обтяжили додатковими податками, якщо на сьогоднішній день їх обтяжили додатковими витратами на, скажімо так, оплату тарифів, на електроенергію і газ, і додатково казати: ти менше цієї ціни або більше цієї ціни не можеш опускатись. Це зовсім буде несправедливо по відношенню до бізнесу. Все ж таки бізнес у нас є основним наповнювачем державного бюджету в значній частині.

Читайте також: Как хранить продукты правильно и тратить меньше: 8 секретов

А чи можуть якісь групи товарів не подорожчати, а, може, й подешевшати?

- Я б говорив, виходячи із сезонного характеру. Ми бачили період квітня, дуже сильно піднявся у нас "борщовий набір". Але вже ближче до червня, з середини червня, коли достигають овочі під відкритим ґрунтом, ціна вирівнюється. Тому я б не прогнозував би, що ми там йдемо в бік підняття ціни чи ми отримуємо в бік зниження ціни на певні види продуктів, тобто все регулюватиме ринок.

Є ще дуже дієвий механізм, коли держава, наприклад, хоче впливати на цінову політику в залежності від сезонності. Існує таке поняття, як інтервенції, наприклад, по молоку інтервенції можна проводити в бік виробництва: закуповувати молоко, переробляти його в обезжирене молоко або робити з нього масло і, скажімо так, забирати надлишок виробництва в цей період, і коли стає його мало, скажімо, в зимовий період, запроваджувати на ринок.

Таким чином, і сільгоспвиробники будуть відчувати підтримку з боку держави і не будуть змушені піднімати ціну, і держава таким чином зробить соціальний захист населення для того, щоб люди мали якісні продукти за доступними цінами.

 Знову ж таки, я б не хотів би зараз казати, що ця група товарів знизиться, а ця група товарів підніметься. Знову ж таки, ринок відрегулює ситуацію і, знову ж таки, повірте мені, ринок не буде виходити більше за ті межі, які може дозволити собі платоспроможній українець, тобто в залежності від регіонів ціни різняться. Навіть якщо ми подивимось в Києві ціни на певні види товарів, які в середньому можуть бути на 15-20% дорожче, і якщо ми виїдемо уже за 10 кілометрів від Києва, ті ж самі продукти коштують на 10-15% дешевше.