Рецепт як остаточно вкорінити плагіат в Україні (і забезпечити безумовне право на довільний плагіат дружинам посадовців, самим посадовцям, ректорам, членам токсичних мереж, лояльним підлабузникам і просто платоспроможним "науковцям") і паралельно знищити залишки науки та освіти в країні

1. Дати право встановлювати плагіат виключно експертам з інтелектуальної власності (які за шалені гроші легко зроблять з плагіатора неплагіатора і навпаки, приклади є).

Читайте також: Звернення до заможних українців

2. Примушувати будь-кого хто тільки посміє заговорити про плагіат привілейованої людини - оплатити вартість експертизи, яка гарантовано визнає плагіатора неплагіатором (ще й моральні збитки мабуть змусять оплатити).

Академічний плагіат та порушення права інтелектуальної власності - це дотичні речі, але зовсім не те саме. Багато випадків академічної недоброчесності не є порушенням права інтелектуальної власності навіть без юридичних фокусів - а з фокусами легко визнати тотожні тексти не тотожними, заявивши наприклад про "інший контекст", чи "використання тексту для освітніх потреб". Чи, якщо змінені пара слів чи плагіат є перекладом - заявити що тексти нетотожні, до побачення, з вас 50 тис. грн.

Аналогічно, можна легко оголосити будь-кого плагіатором, знайшовши кілька загальних фраз які десь з чимось співпадають, чи стандартні описи методики, чи відому теорему Піфагора без конкретного посилання на джерело з сторінкою. Не кажучи про широкі можливості сфальсифікувати заради знищення непокірних чи нелояльних старіше "джерело" з фіктивною ранньою датою, а МОН приймає фіктивні публікації.

Читайте також: "Найбільша проблема сучасної освіти - це невміння мислити самостійно", - Пагутяк

Викладачам взагалі доведеться змиритись з списуванням та копіпастом - бо студенти можуть і розорити позовами та експертизами.

Зараз йдуть дискусії щодо всяких процедур встановлення плагіату та повноважень і процедур НАЗЯВО.

Завдяки безмежним нахабству та жадібності українських посадовців та ректорів у нас є хороші критерії якості управлінських процедур та систем забезпечення академічної доброчесності та якості освіти - якщо процедури дозволяють позбавити ступенів Кириленко, Яценюка, Ніколаєнка, Гурака і так далі (там де є очевидні масштабні текстові запозичення без належних цитувань) - тоді система забезпечення якості освіти в країні є, і країна має шанси на розвиток. Якщо це реально неможливо - чи протестуючих відсилають до дорожезних нерелевантних експертиз - системи забезпечення якості освіти та академічної доброчесності в країні немає, всі розмови очільників про цінності - тривіальна брехня, країну очікує деградація, техногенні катастрофи і так далі.