В окупованому Луганську на запрошення керівництва Луганської державної академії культури і мистецтв імені Матусовського перебував російський кінорежисер Валерій Пендраковський, який очолив "державну екзаменаційну комісію" щодо атестації випускників факультету образотворчого мистецтва цього навчального закладу.

За інформацією місцевих джерел аналітичного відділу ГІ "Права Справа", Пендраковський провів в окупованому Луганську низку творчих зустрічей зі студентами і мешканцями міста.

Під час зустрічей зі студентами Пендраковський поділився своїми спогадами про попередні візити у Луганськ. "Що стосується самого Луганська, то я був у Ворошиловграді в 1968 році...Я запам'ятав чітко тільки пам'ятник Ворошилову і станцію техобслуговування, де ми ремонтували гальма своїх "Жигулів", – поділився спогадами кінорежисер.

Читайте також: Гібридні сувеніри гібридної війни довкола нас

Примітно, що пам'ятник Клименту Ворошилову був встановлений у 1952 році у сквері навпроти меморіалу "Борцям Революції". Однак вже у 1958 році пам'ятник Ворошилову демонтували через розвінчення культу особи Сталіна.

Тобто, у 1968 році Пендраковський навіть теоретично не міг бачити у Луганську пам'ятник Ворошилову.

Варто нагадати, що до 100-річчя з дня народження К. Ворошилова 4 лютого 1981 року на вулиці Коцюбинського у Ворошиловграді навпроти будівлі міської ради відбулося повторне відкриття монументу "червоному маршалу". Автори пам'ятника – скульптор Анатолій Посядко та московський архітектор Олексій Душкін.

В тому ж 1981 році, крім кінної скульптури, в Луганську по вулиці Артема було встановлено бюст Клименту Ворошилову. Автором скульптури був В. Х. Федченко.

Є в Луганську ще один бюст К. Ворошилова, який знаходиться в сквері "Слави героїв громадянської війни". Але сквер було відкрито 28 жовтня 1977 року.

Читайте також: NewsOne помог Киселеву рассказать об "ужасах" в Украине. ВИДЕО

Підсумовуючи вищенаведені факти, відкритим залишається питання до кінорежисера Пендраковського: скільки пляшок російського глоду було випито напередодні зустрічі зі студентами, щоби на наступний день мати можливість згадати все і,  поринувши у спогади,  побачити у 1968 році в Луганську неіснуючий на той момент пам'ятник Ворошилову?

Утім, запитання не тільки і не стільки до Пендраковського, скільки до приймаючої сторони – керівництва так званої "академії" ім. Матусовського: наскільки треба неповажати своїх студентів і не знати історію рідного міста щоби дозволяти заїжджому "варягу" з розумним виглядом на обличчі нести відверту ахінею?

Довідка.

Пендраковський Валерій Юрійович – російський кінорежисер, сценарист, продюсер. Заслужений діяч мистецтв Росії (2002). З 1999 р. – директор к/ст. "Ялта-фільм". У 2000- 2005 р. – генеральний директор ЗАТ "Ялтинська кіностудія". Член Національної Спілки кінематографістів України. З 2007 року – кінорежисер кіноконцерну "Мосфільм". Член Спілки кінематографістів Росії. Живе і працює  у Москві