Коли до мене в Київ у гості приїжджають друзі з Чехії, я проводжу їм екскурсію за перевіреною програмою. Спершу ми прогулюємося Хрещатиком і майданом Незалежності, потім відвідуємо Києво-Печерську лавру, Музей Другої світової війни...

Я неодноразово переконувався, що туристи звертають увагу на такі речі, повз які ми, кияни, часто проходимо без найменшого зацікавлення. Наприклад, туалетний папір із портретами Путіна в кіоску на Хрещатику викликав у гостей небувалий напад веселощів. У результаті туристи скупили ледь не всі запаси того гігієнічного продукту. На майдані, за кілька метрів від входу до Головпоштамту, ми зупинилися біля ятки із книгами, журналами та дрібними сувенірами. Цього разу інтерес чеських туристів викликала примітна книжка з написом "Адольф Гітлер. Mein kampf" ("Моя боротьба"). Справжній шок від того, що підручник із нацизму, виданий у Москві російською мовою, відкрито продається саме на майдані Незалежності й коштує 350 грн, не вдалося побороти навіть моїми сердитими аргументами, що "це відверта провокація і краще зайдімо кудись на каву".

Читайте також: Позбутися ярма: найжахливіше рабство українців

Далі в кав'ярні за кавою і склянкою м'якого коньяку обговорили ситуацію. Я здивовано слухав аргументи й факти молодих людей із Праги, які народилися майже через 50 років після Другої світової війни й нацизм знають лише з навчальних посібників. Найбільше мене вразило, що зараз у їхній столиці успішно продаються футболки з портретами Адольфа Гітлера, Рейнгарда Гейдріха та Карла Франка – убивць чеського народу – лише за 299 чеських крон. Випускає їх у так званій колекційній серії видавництво Naše vojsko ("Наше військо") разом із чашками для чаю та кави з портретами Володимира Путіна, Йосипа Сталіна й іншими персонажами. А найбільше дивує, що директор цього видавництва – відомий високопосадовець із "Союзу боротьби за свободу", чеської громадської організації, до якої входять учасники боротьби проти фашизму та їхні рідні. Звісно ж, ви можете сказати, що кожен заробляє як уміє, але цих конкретних випадків, на мою думку, більше стосується інше правило: заробляє, але не вміє. І взагалі це ганьба. Зрештою, ми всі – і чеські туристи, і випадкові українські відвідувачі кав'ярні – з цією думкою погодилися.

З'ясувалося, що в молодих чехів та українців добре розвинена інтуїція для оцінювання історичних подій, а також сформовані етичні принципи з таких питань, як торгівля і громадська думка. 75 років тому, 27 травня 1942 року, чехословацькі парашутисти, послані своїм урядом, що перебував в екзилі в Лондоні, здійснили напад на нацистського заступника імперського протектора Богемії та Моравії Рейнгарда Гейдріха. Це був геройський учинок, який довів усьому світу, що чеський народ веде запеклу боротьбу з німецькими окупантами. Нацисти жорстоко помстилися за таку непокору, тож відразу після нападу дощенту спалили та зрівняли із землею села Лідіце поблизу Праги та Лежаки на Чесько-Моравській височині. Місцеве населення стратили або відправили до концентраційних таборів.

Мене анітрохи не дивує, що зараз чеська поліція розслідує факти продажу вищезгаданих сувенірів. Поки що невідомо, чи визнає суд це злочином і хто понесе за нього відповідальність. Але суспільство країни за допомогою ЗМІ уважно стежить за ходом слідства. Я не сумніваюся, що не менш уважно спостерігатиме й за судовим процесом, якщо до нього дійде.

Читайте також: Протидія гібридній війні: фінська відповідь Росії

Ситуація у світі й, зокрема, у Східній Європі не дозволяє нам просто й наївно оцінювати відверті провокації та давати можливість аморальним злочинцям заробляти на нацизмі, пояснюючи це захопленням колекціонерів. А чому в Празі також продаються чашки з фотографіями Путіна та Сталіна?

Причина та сама, що й у випадку зі продажем книги Гітлера "Mein kampf" російською мовою на майдані Незалежності. Очевидно, її покликання – закцентувати увагу й нагадати нам про нашу залежність. Від якої країни – здогадайтеся вже самі... Я це називаю "гібридна війна = гібридні сувеніри".

Улітку 2016 року в німецьких книжкових магазинах уперше за 70 років з'явилися примірники "Mein Kampf" Гітлера. Це розпалило неабиякі дебати з приводу історії. Книжку перевидав Інститут сучасної історії Мюнхен – Берлін. Там книжку презентують як критичне видання: у тексті є близько 3,5 тис. анотацій, тож вона виросла від 800 до 2 тис. сторінок. Робота над нею тривала з 2012 року. Надруковано 4 тис. примірників, які розпродалися практично миттєво, а директор видавництва повідомив, що на той час уже були замовлення на переклад італійською, французькою й англійською. Саму книжку в Німеччині не забороняли, але діяло обмеження на її передрук. Бібліотечні копії намагалися ховати з публічного доступу, утім, примірники можна знайти в магазинах уживаної літератури й інтернеті. У німецькій книжковій мережі повідомили, що не просуватимуть "Mein Kampf" і замовлятимуть примірники, тільки якщо на них буде конкретний запит. Amazon збирався передати всі кошти, отримані від продажу книжки, на благодійність.

Ярослав ПЕШЕК, "Тиждень"