Про неспроможність.

Поляки, важко попрацювавши на більш спроможні народи, верталися та вкладали гроші в різноманітні бізнеси - від литва пластмас до ягідників, на яких зараз горбатяться українці.

Українці зароблене за кордоном витрачають на розкішні паркани, квартири у Франику, найбільш розвинені - відкривають черговий, стопіісятий магазин секонд-хенду або будматеріалів в рідному райцентрі.

Навіяно Захаром, що півроку роботи на поляка конвертував в 100 метрів паркану, і це - один з найпритомніших в селі.

Читайте також: Як налагодити діалог поляків та українців

Для тих, хто важко вкурює, пояснюю:

Захар міг би на ці гроші винайняти репетиторів англійської-німецької та математики, щоб дитина вступила в німецький університет - на шару, як моя вступила в Гаазі. Вивчити малого в польському коледжі колійовому - все краще, ніж в рівненському водоуніверситеті, посадити ягідник, купити десять породистих корів та делавалівську доїлку у до них, поставити сироварню, посадити два гектари саду, збудувати бунгало для туристів на літо.

Дзуськи. Паркан. З трьох видів каменю.

Сотні мільярдів баксів за 25 років цей народ інвестував у булшит:((