Останнім часом на Закарпатті спостерігається активність угорської та російської сторін у спробах дестабілізувати ситуацію в регіоні, використовуючи чинник національних меншин та намагання активізувати сепаратистські процеси. Одним з таких напрямків деструктивної політики на території Закарпатської області є підтримка освітніх проектів угорської національної меншини.

Загальна оцінка ситуації

Згідно з аналізом відкритих джерел інформації, на території Закарпаття угорська сторона відтворила повноцінну систему освіти, в якій навчальний процес відбувається переважно угорською мовою. Цю систему складають 91 школа, 21 з яких - україно-угорські, 70 - угорські; Центр гунгарології на базі Ужгородського національного університету, приватний вищий навчальний заклад - Закарпатський угорський інститут ім. Ф. Ракоці ІІ, що розташований в м. Берегово.

Варто зазначити, що офіційний Будапешт через угорські благодійні фонди виділяє на функціонування цієї системи близько 2 млн. євро щорічно. Варто зазначити, що в 2015 році було виділено 45 млн. грн, у 2016 році - 60 млн. грн. Таким чином, наочно спостерігається тенденція до зростання активності Угорщини щодо фінансування освітніх проектів та програм на Закарпатті.

Розвиток цієї ситуації вже сьогодні демонструє негативні наслідки. Зокрема, спостерігається поширення угорської мови серед молоді в регіоні. Необхідно також згадати діяльність депутатів Закарпатської обласної ради у 2016 року, коли на ім'я Міністра освіти та науки України було написано звернення, в якому основний наголос було зроблено на включення мов національних меншин до переліку предметів Зовнішнього незалежного оцінювання.

Таким чином, угорська сторона намагалась докласти зусиль для створення ситуації, коли громадяни України після завершення 11-річного загальноосвітнього процесу навчання замість української здавали би іспити з угорської мови. Після цього випускники шкіл продовжували би навчання в ЗУІ ім. Ф. Ракоці ІІ. Головним ризиком в цій ситуації вбачається можливість отримання на виході громадянина Угорщини, а не України, відірваного від гуманітарно-культурного простору України.

Закарпатський угорський інститут ім. Ф. Ракоці ІІ

То що ж насправді представляє собою вищезгаданий навчальний заклад - Закарпатський угорський інститут ім. Ф. Ракоці ІІ? Згідно з інформацією порталу kmfr.kmf.uz.ua, Закарпатський угорський інститут ім. Ф. Ракоці ІІ був створений для збереження та розвитку угорської громади Закарпатської області. Серед основних напрямів підготовки студентів зазначені Філологія (угорська мова і література)", "Країнознавство", "Історія". Варто зазначити, що в усіх трьох випадках йдеться саме про Угорщину.

Також відомо, що вказаний ВНЗ неодноразово успішно проходив перевірки чиновників освітньої сфери. Але при цьому немає інформації проте, як, наприклад, на практиці відбувається проведення "зрізів знань" для студентів Закарпатського угорського інституту з таких дисциплін як "Українська мова та література" та "Історія України".

І це цілком логічно, адже в разі, якщо такі іспити не будуть здані, існуватимуть реальні підстави для порушення питання про недотримання українського законодавства в освітній сфері з боку вказаного учбового закладу. Це також безпосередньо стосується і проведення учбового процесу угорською мовою, фактичної відсутності загальноукраїнських обов'язкових навчальних дисциплін, невідповідності навчальних програм затвердженим нормам тощо.

З огляду на це Міністерство освіти та науки України відповідно до діючого законодавства може позбавити цей ВНЗ права видавати дипломи про вищу освіту українського зразка людям, які навіть не знають державної мови.

Якщо не підіймати цю проблему сьогодні, то фактично ця ситуація буде складатися таким чином, наче українська держава вносить свій внесок у відновлення так званої Великої Угорщини.

Паралельно в структурі ЗУІ ім. Ф. Ракоці ІІ функціонують декілька науково-дослідних інститутів (НДІ), зокрема, ім. Іштвана Фодора, ім. Тіводора Легоцкі, та ім. Антала Годинки. Прикметно, що НДІ ім. Т. Легоцкі у 2015 році було розроблено проект утворення автономного угорсько-мовного району на Закарпатті з центром у м. Берегово, який і на сьогодні активно лобіюється офіційним Будапештом. З іншого боку, НДІ ім. А. Годинки було проведено соціологічне дослідження "Тандем-2016", в ході якого з'ясовувалось ставлення жителів Закарпаття до питань створення угорської автономії та до проблеми подвійного громадянства.

Що є цікавим, декларованою метою анкетування було з'ясування відносин між мультинаціональним населенням Закарпатської області та умови співіснування, зокрема угорського та українського народів. Під час соціологічного дослідження було опитано 1212 мешканців Закарпаття (398 угорців та 814 українців) у 43 населених пунктах області. Анкета містила 90 питань, які були розподілені за наступними блоками: соціально-демографічні дані; ідентичність; міжетнічні відносини; вживання мови; релігійна приналежність; політика Угорщини стосовно Закарпаття; соціальне самопочуття, участь у політиці; мобільність, міграція. Таким чином, з цього витікає те, що угорська сторона активно моніторить ставлення жителів Закарпаття до автономії та подвійного громадянства. Зазначені соціологічні дослідження відбуваються на кшталт подібних опитувань, що проводились перед анексією Криму.

Також варто додати, що результати цього опитування оголошував на спеціально організованій прес-конференції директор НДІ ім. А. Годинки Степан Черничко, який, крім того, також займає посаду проректора Закарпатського угорського інституту.

На діяльність Степана Черничка необхідно звернути окрему увагу, адже аналізуючи його наукові праці, можна дійти висновку, що він присвятив своє "наукове життя" дослідженням питань дотримання прав угорської національної меншини. Більше того, він підготував ряд звітів для міжнародних організацій щодо порушення Україною міжнародного законодавства у сфері мовних прав національних меншин тощо.

В деяких з праць Степана Черничка, починаючи з 2014 року, можна знайти абзаци, в яких інформація викладена приблизно такого змісту: "а от якби в нас була автономія, яку нам чомусь безпідставно не хоче давати Україна, у нас було б все добре". Тези керівника НДІ ім. А. Годинки Степана Черничка співзвучні з рупорами кремлівської пропаганди, який вже давно пророкує анексію Закарпаття Угорщиною. В інтернеті можна знайти статтю під назвою "Права меньшинств, беглые "регионалы" и кремлевские проекты", в якій містяться дані про співпрацю С. Черничка з громадською організацією "Русскоязычная Украина".

За інформацією "Інформнапалму" виходить, що керівник НДІ ім. А. Годинки уклав договір на підготовку статті, що повинна відповідати таким критеріям, як "негативна риторика влади на адресу національних меншин", "прояви побутової дискримінації", "вияви нетерпимості зі сторони українських ЗМІ", "заклики до міжнаціональної ворожнечі з боку радикально налаштованих груп" тощо. У договорі вказується сума (2,5 тис. грн.), яку повинен був отримати автор за написання цієї статті.

Також можна знайти вже готову статтю під назвою "Дискриминация учащихся школ Украины с венгерским языком обучения". Ця стаття відповідає всім висунутим критеріям. А у матеріалах почтової скриньки одного із сепаратистів, посилання на яку можна знайти у матеріалі "Інформнапалму", є скан-копії паспорту та ідентифікаційного коду С. Черничка, які він надіслав на вказану електронну пошту.

Прикметно, що в той час, коли офіційний Будапешт фінансує на Закарпатті низку проектів в галузі освіти, НУО, мас-медіа через розгалужену мережу угорських благодійних фондів, в самій Угорщині, починаючи з 2013 року, уряд Віктора Орбана активно протидіє розвитку неурядових організацій, які мають іноземні джерела фінансування. Нижче зазначимо статистику у вигляді хронологічної таблиці щодо утисків уряду Угорщини по відношенню до діяльності неурядових організацій за період 2013-2017 років.

Читайте також: Atlantic Council: Из России... С ненавистью: Кремль поддерживает насильственный экстремизм в Центральной Европе

Хронологія утисків урядом Угорщини по відношенню до діяльності неурядових організацій (2013-2017 рр.)

14 - 15 серпня 2013 р. - Звинувачення неурядових організацій у службі на користь іноземним державам та формування списку "чистих" державних ЗМІ.

8 квітня 2014 р. - Офіційне представництво уряду прослідковує політичний вплив у фінансовій підтримці урядом Норвегії діяльності угорських неурядових організацій.

30 квітня 2014 р. - Заступник Державного секретаря уряду Угорщини звинувачує керівництво іноземних неурядових організацій у політичній залежності від окремих партій.

6 травня 2014 р. - Уряд вимагає призупинити діяльність Фонду неурядових організацій, що фінансуються за кордону.

21 травня 2014 р. - Вимога проведення фінансового аудиту неурядових організацій, що фінансуються за рахунок іноземних коштів Фонду неурядових організацій.

28 травня - 1 червня 2014 р. - Уряд офіційно формує перелік потенційно небезпечних для Угорщини проектів, що реалізуються неурядовими організаціями.

Червень 2014 р. - Державні аудитори вимагають документи фінансової звітності від неурядових організацій та проводять фінансовий аудит.

26 липня 2014 р. - Офіційна заява прем'єр-міністра Віктора Орбана з приводу визначення неурядових організацій як сукупності "проплачених політичних активістів", що служать інтересам іноземних держав.

Серпень 2014 р. - Початок першої кримінальної справи проти Фонду Ökotárs.

3 вересня 2014 р. - Початок кримінальних процесів проти неурядових організацій, що безпосередньо фінансуються урядом Норвегії

8 вересня 2014 р. - Поліцейські рейди до офісів неурядових організацій з метою отримання даних щодо "чорної бухгалтерії".

15 вересня 2014 р. - Офіційна заява прем'єр-міністра Віктора Орбана на засіданні парламенту щодо подвійних стандартів діяльності неурядових організацій.

22 жовтня 2014 р. - Оприлюднено негативний звіт з державного аудиту фінансової діяльності неурядових організацій, що заперечується урядом Норвегії.

22 жовтня 2014 р. - Звернення Форуму громадянської єдності, близького до уряду Угорщини, щодо зміни системи фінансування іноземних неурядових організацій.

12 листопада 2014 р. - Запускається кримінальний процес та податкова перевірка щодо діяльності неурядових організацій, фінансованих урядом Норвегії.

15 грудня 2014 р. - Прем'єр-міністр Віктор Орбан заявляє, що буде ініціювати зміну процедури реєстрації іноземних неурядових організацій, що діють в Угорщині.

16 грудня 2014 р. - Проведення державного аудиту Офіційним представництвом уряду Угорщини по відношенню до Швейцарського Фонду неурядових організацій.

19 січня 2015 р. - Проведення прокурорського та податкового розслідування неурядових організацій, діяльність яких перевіряється.

23 січня 2015 р. - Визнання Центральним окружним судом Будапешта незаконними поліцейських рейдів по відношенню до фінансової діяльності неурядових організацій.

11 лютого 2015 р. - Оприлюднено звіт незалежного фінансового аудиту, згідно якого у діяльності Фонду неурядових організацій не відмічається правопорушень.

20 лютого 2015 р. - Офіційне представництво уряду ініціює необхідність декларування лідерами неурядових організацій особистих фінансових активів (поряд з активами очолюваних організацій).

30 червня 2015 р. - Прокурорська перевірка Фонду неурядових організацій засвідчує тільки незначні помилки в адмініструванні діяльності організації.

28 липня 2015 р. - Фіскальні служби за підтримки уряду Угорщини оприлюднюють список неурядових організацій, що потребують фінансового аудиту (передусім забезпечуються фінансовою підтримкою уряду Норвегії).

7 жовтня 2015 р. - Припинення кримінального розслідування щодо діяльності Фонду неурядових організацій та 17 автономних неурядових організацій.

21 жовтня 2015 р. - Офіційне представництво уряду заявляє, що Фонд неурядових організацій незаконно здійснював свою діяльність, незважаючи на припинення слідчих дій по відношенню до організації.

30 жовтня 2015 р. - Прем'єр-міністр Віктор Орбан заявив про збільшення емігрантського напливу в Угорщину через деструктивну діяльність неурядових організацій, що фінансуються Фондом Джорджа Сороса.

24 листопада 2015 р. - Затвердження Угоди між урядом Угорщини та урядом Норвегії щодо припинення фінансування програм державних проектів та призупинення угорським урядом фінансових аудитів неурядових організацій, що фінансуються Фондом неурядових організацій.

11 грудня 2015 р. - Затвердження заяв про незаконну діяльність іноземних неурядових організацій на Конгресі ФІДЕС.

Січень - лютий 2016 р. - Податкове розслідування діяльності неурядових організацій не виявило порушень у фінансовій діяльності.

20 травня 2016 р. - Прем'єр-міністр Віктор Орбан наголошує, що неурядові організації, що фінансуються Фондом Джорджа Сороса не обираються громадянами Угорщини, але прагнуть до політичного впливу в країні.

25 травня 2016 р. - Офіційне представництво уряду, критикуючи неурядові організації, що фінансуються Джорджом Соросом, посилаються на доктрину національної безпеки країни.

8 червня 2016 р. - Виявлення в офісі Інституту Політки EKINT (фінансується за грантової підтримки Джорджа Сороса) електронного пристрою, за допомогою якого можна несанкційовано збирати інформацію про діяльність організації.

11 червня 2016 р. - Заява прес-аташе уряду Угорщини стосовно того, що в своїй діяльності неурядові організації, фінансовані Джорджом Соросом, використовують незаконні методи.

29 червня 2016 р. - Судове рішення щодо порушення конституційних прав неурядових організацій урядовою партією ФІДЕС (звинувачення у незаконній діяльності).

29 червня 2016 р., 6 жовтня 2016 р. - Рішення Верховного Суду, що підтверджує ініціювання державного фінансового аудиту неурядових організацій безпосередньо прем'єр-міністром Віктором Орбаном.

26 вересня 2016 р. - ФІДЕС ініціює проведення інспекції неурядових організацій, що фінансуються з джерел Джорджа Сороса, на предмет загрози національному суверенітету та національній безпеці країни.

14 грудня 2016 р. - Затверджено порядок денний засідань парламенту, серед якого внесено питання щодо змін законодавства про діяльність неурядових організацій; згідно законодавчої ініціативи неурядові організації з метою прозорості фінансової діяльності зобов'яжуть подавати фінансові звіти та декларації.

10 - 11 січня 2017 р. - Заява віце-президента ФІДЕС про необхідність заборони діяльності на території Угорщини неурядових організацій за фінансової підтримки Джорджа Сороса (через невідповідність критеріям неурядової організації).

13 січня 2017 р. - Критика неурядових організацій прес-секретарем уряду Угорщини через їхню "заполітизовану діяльність".

10 лютого 2017 р. - Заява прем'єр-міністра Віктора Орбана стосовно необхідності посилення боротьби з представництвами міжнародних неурядових організацій в Угорщині через здійснення ними деструктивного впливу на громадськість.

17 лютого 2017 р. - ФІДЕС анонсує розробку законопроекту про прозорість діяльності неурядових організацій, що фінансується за рахунок іноземних джерел.

20 лютого 2017 р. - Прем'єр-міністр Віктор Орбан ініціює проведення на весняній сесії парламенту т.зв. "національних консультацій" стосовно посилення іноземного впливу в Угорщині через діяльність представництв міжнародних неурядових організацій.

Читайте також: Кому раздавать национальные автономии

Коментар

Незважаючи на відсутність в українських і західних ЗМІ інтересу до проблеми зростаючої угорської загрози в "Карпатському регіоні", на сьогоднішній день виникає дискусійне питання, чи існує взагалі ймовірність розіграшу Угорщиною "кримського сценарію" на Закарпатті в разі дестабілізації ситуації в Україні. Аналіз політичної та соціально-економічної ситуації в регіоні говорить про існування низки факторів, які підтверджують дані щодо посилення політичної присутності офіційного Будапешту в регіоні. В результаті це позначується на штучному формуванні передумав розвитку сепаратистських тенденцій в Закарпатській області.

Одним з напрямків деструктивної активності Угорщини в Закарпатській області залишається підтримка освітніх проектів. Окремої уваги заслуговує активність в цьому напрямку і російської сторони, яка разом з Угорщиною, є не менш зацікавленою в дестабілізації ситуації в Україні та розвитку процесу сецесії на Закарпатті.

Проблема також полягає в тому, що український уряд не приділяє достатньої уваги тому, що сьогодні відбувається в Закарпатському регіоні. А тому журналістському та експертному середовищу не залишається іншої можливості, як використовувати подібні матеріали в якості додаткової нагоди, аби звернути увагу державних інституцій України на випадки порушення прав українців на Закарпатті.

Громадяни України, яким не байдуже майбутнє української держави, закликають не допустити розвитку ситуації, коли здійсняться мрії Кремля з дестабілізації ситуації в регіоні. Тому Києву треба належно реагувати на проблеми, які штучно створюються і розгойдуються іноземними державами. Необхідно чітко розуміти, що деструктивна політика Москви та Будапешту сьогодні спрямована на те, щоб українці Закарпаття звернулись до міжнародних інстанцій із закликами їх захистити.

Українська влада та громадяни України мають чітко усвідомлювати, що владні кола сусідніх РФ та Угорщини надалі максимально збільшуватимуть використання фактору національних меншин в деструктивних цілях проти української держави, незважаючи на те, що Будапешт системно пов'язаний з ЄС та блоком НАТО.

Нацменшини України мають бути інтегровані в українське суспільство, максимально комфортно себе почувати в якості громадян України, а не сусідніх країн, не боячись при цьому дискримінації за національною ознакою.