Цифрові технології активно проникають у предмети, в яких ще нещодавно їх годі було уявити.

"Розумними" стають побутові прилади, медичні пристрої, автомобілі та сотні інших речей, що оточують нас у повсякденному житті. Розробка вбудованого програмного забезпечення (embedded software) - одна з найперспективніших сфер на глобальному IT-ринку. За прогнозами, обсяг цього ринку зросте з $10 млрд у 2016 році до $19 млрд у 2022. Україна має чудові можливості отримати свій "шмат пирога", адже наші інженери вже причетні до створення багатьох проривних embedded-проектів для різних індустрій.

У чому специфіка розробки вбудованого програмного забезпечення (ПЗ)? На практиці помістити софт в умовну "коробку", що не є типовим комп'ютером, зовсім не просто. Такі пристрої не мають звичної операційної системи, а їхні обчислювальні можливості, як правило, досить обмежені. До того ж, при створенні ПЗ інженери мусять враховувати чимало нюансів, пов'язаних з конкретним "залізом". Так що для програмістів це завжди шлях першовідкривача: доводиться постійно експериментувати, робити помилки і виправляти їх, аж доки не знайдеш найкраще рішення.

Читайте також: Україна сьогодні - одна з найцікавіших для життя та роботи в світі. І ось чому

Вирішення складних інженерних завдань (аналогів яким не знайдеш у жодному посібнику) та створення ПЗ з нуля - це те, що у світі технологій називають R&D (дослідження та розробка). Так само робота з embedded-системами потребує дуже високої кваліфікації інженерів: цьому не навчишся IT-курсах, скільки б вони не тривали. 90% розробок українського GlobalLogic - комплексні R&D-проекти, і значну частину з них займають саме embedded-рішення. Приклади таких розробок ми продемонстрували на Root Linux Conference у Києві.

То ж які технології вже завдячують своїй появі українським інженерам? Зокрема це складні медичні пристрої, здатні рятувати людські життя. Наприклад, програмісти харківського підрозділу допомагають створювати ПЗ для дефібриляторів, які можна побачити у багатьох аеропортах та інших людних місцях у всьому світі. Пристрій має інтуїтивно зрозумілий інтерфейс, тож надати невідкладну допомогу людині після серцевого нападу можна навіть до приїзду медиків. До того ж, дефібрилятор здатен самостійно визначити необхідну потужність імпульсу для відновлення ритмічної роботи серця в кожному конкретному випадку.

Інший приклад - освіта. Персональні комп'ютери, а також смартфони та планшети створюють унікальні можливості для інтерактивного навчання. А як щодо того, щоб перенести цей досвід до освітнього процесу у класі? А саме створити інтерактивну дошку, яка могла б взаємодіяти з усіма цими розумними пристроями, помістити туди операційну систему Android й додати чимало нових функцій. Наприклад, можливість виводити на дошку зображення з ноутбука та планшета та писати стилусом поверх тексту. Програмне забезпечення для нового покоління цих розумних дошок також розробили наші львівські інженери.

Читайте також: Червона риска: як українці втрачають відчуття цінності власної держави

Одна з найбільш перспективних для інновацій сфера - автомобільна індустрія. І мова йде не тільки про електрокари та самокеровані автомобілі, а й про можливості перетворити будь-яку автівку на справжній мультимедійний центр. Промовистий приклад: софт сучасного автомобіля містить понад 100 мільйонів рядків коду, це значно більше, ніж код всього ПЗ літака Boing 787, Великого адронного колайдера або соціальної мережі Facebook.

Інженери київського офісу GlobalLogic розробили власне програмне рішення - платформу Nautilus - яка уже за кілька років з'явиться в автомобілях провідних європейських та американських компаній. У чому її унікальність? Інженерам вдалося поєднати на одному автомобільному комп'ютері дві операційні системи. Перша - інформаційно-розважальна, на базі Android - відповідає за мультимедіа, навігацію, сторонні додатки. Натомість друга, базована на Linux, відповідає за критичні функції авто та дозволяє повністю убезпечити водія і пасажирів від усіх можливих ризиків, пов'язаних зі збоями в Android. Також нашим інженерам вдалося максимально скоротити запуск критично важливих для життя програм - наприклад, достатньо десятої частки секунди, аби екран увімкнув зображення з камери заднього виду.

Зараз бізнес у всьому світі переживає цифрову трансформацію, тож все більше пристроїв довкола нас будуть мати свій софт, хай навіть невидимий для стороннього ока. Зростатиме попит на розробку вбудованого ПЗ, і українські інженери матимуть усе більше можливостей, щоб застосувати свої знання, уміння і таланти.

Сподіваюся, що з розвитком нашої економіки їхні винаходи будуть активно використовуватися і в Україні. Адже ці розробки здатні суттєво впливати на якість життя: наше здоров'я, безпеку, емоції.