Голова УНКП Олег Соскін дав ексклюзивний коментар для порталу "Воля народу" щодо подальшого розвитку політичних та економічних подій в Україні.

Україна перебуває в дуже складній політичній та економічній ситуації, передбачити розвиток подій - не просто. Як би Ви охарактеризували подальший стан справ в Україні?

- Існуюча в Україні фінансово-економічна та політична модель повністю відпрацювала свій ресурс. Як відомо, будь-яка влада у цивілізованій, демократичній країні, особливо, якщо це європейська держава, повинна відображати інтереси якомога більшої кількості громадян цієї держави. 

Якщо такий алгоритм порушується, і влада в країні починає відображати інтереси вузької групи певного прошарку населення, тоді така влада стає не народною, а узурпаторською і тяжіє до диктатури.

Власне кажучи, в Конституції України про це говориться, зокрема в 5 статті чітко написано, що єдиним джерелом влади та носієм суверенітету в Україні є народ і народ здійснює владу безпосередньо та через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Якщо ми беремо приклад сьогоднішньої України, то, на жаль, ми повинні говорити, що в Україні відбулась узурпація влади, яку захопив не просто якийсь альянс різних фінансово-корпоративних груп, як це сталося після так званої помаранчевої революції, коли влада Ющенка та інших представників фінансово-корпоративних груп призвела до олігополії, коли в країні править ціла низка фінансово-корпоративних угрупувань. Зараз в Україні склалась ще гірша ситуація, оскільки владу активно на себе перебирає вже не просто союз фінансово-корпоративних груп, яким раніше був криворізько-донбаський баронат, а владу перебирає один з учасників криворізько-донбаської групи, а саме «Сім’я» на чолі з Януковичем.

Фактично ми бачимо, що в Україні почалася подвійна війна – всередині криворізько-донбаського баронату між різними його елементами, зокрема, витісняється луганський сегмент, який відображає Єфремов та Ландик, поступово починають викидати сателітів з Києва, представниками яких були Шуфрич і Рудьковський, витісняють з цієї структури і сателітів з Одеси, Харкова. Також почалися зовнішні фінансово-корпоративні війни, тому що «Сім’я» завдає удари і по фінансово-корпоративній групі Ярославського, і по групі «Приват» Коломойського, розгромлено потужну групу першого рівня – сім’ю Тимошенко, підірвано фінансово-корпоративну групу сім’ї Кучми-Пінчука, пішла у підпілля група братів Ющенко.

Але правляча «Сім’я» веде не тільки корпоративні війни, вона веде потужну війну проти власного народу, проти найбільш активної її частини, проти інтелектуалів, інтелігенції, освітян, науковців, проти еліт, які склалися на рівні місцевих громад, проти середнього класу, правильно розуміючи, за Леніним, що для на них найстрашніший ворог – це мала і середня національна буржуазія. Тому фактично «Сім’я» відкрила фронти на всіх напрямах, і зараз вона відкрила нові фронти проти пенсіонерів, студентства, молоді, і  різних прошарків пересічних громадян України.

Отже, «Сім’я» захопила владні висоти в Україні і хоче бути одноосібним монопольним власником нашої країни, і розглядає народ України, українську націю, як своєрідну біомасу, яку вона використовує для свого живлення і укріплення своїх позицій для володарювання. Тому по суті сьогодні в Україні розпочалася відкрита війна, коли єнакіївська «Сім’я» воює з усіма,  і в цій війні вона спирається на своїх ландскнехтів, на карно-репресивний апарат – суддів, прокуратуру, міліцію, податкову. Також практично захоплені всі владні висоти – і керівництво Нацбанку, і уряду, і частина Верховної Ради, як законодавчої гілки влади, і більша частина мас-медіа.

Але сім’я вже розуміє, що їй не вистачає власних сил, щоб боротися з цілою країною на всіх рівнях – і проти корпоративних груп зовні, і всередині – проти своїх колишніх спільників і союзників, і проти середнього класу, проти духовної інтелектуальної еліти, і проти представників маргінесу, охлів, так званих прошарків, які представляють люмпен, пролетаріат і маргіналів. Тому вона розраховує у своїй боротьбі на зовнішній ресурс, в першу чергу мова йде про об’єднання трьох колишніх радянських республік – Російську Федерацію, Білорусію і Казахстан, в яких встановлені репресивно-диктаторські режими, які прямують до тоталітаризму, і ватажки цих режимів орієнтовані на розправу із власним народом і встановлення жорстких систем, коли на чолі стоять мільярдери, які пригнічують широкі верстви трудового народу. По суті ми бачимо, що Янукович, Азаров і їх найближче оточення є васалами Москви, підвладними сатрапами кадебістського Кремля, і для того, щоб зберегти свою незаконну, антиконституційну владу в Україні, вони готові до того, щоб стати служками, лакузами цих трьох диктаторських режимів, і ввести Україну і в Митний союз, і Євразійський союз, на чолі яких – путінська Російська Федерація. Разом з тим, вони грають в наперстки із Європейським Союзом і Сполученими Штатами, щоб виграти час, щоб проти них не були застосовані антидиктаторські заходи, які демократичні країни застосовують проти різних диктаторських режимів, отже, вони присипляють їхню увагу. Але з другого боку, вони фактично формують повністю промосковський режим, і люди, які зараз очолили уряд, віддані Януковичу, але водночас вони є московськими агентами впливу. Янукович та Азаров готові виконувати всі настанови Москви і вести Україну в Митний союз та ЄврАзЕС, аби тільки їх залишили при владі їхні старші московські кадебістські товариші, і це величезна загроза для України.

Який вихід для України в цій ситуації? Ми бачимо, що правлячий режим Януковича-Азарова розгорнув відкриту тотальну війну – економічну,фінансову, соціальну, політичну  і вже навіть фізичну – проти українського народу і всіх лідерів парламентської і позапарламентської польової опозиції. Отже вихід може бути тільки один – потрібно дати відсіч режиму, просто усунути його від влади, керуючись положеннями Конституції, це потрібно негайно робити, оскільки вони довели Україну до руїни. Наша держава вже фактично займає перше місце в світі по можливості дефолту, останні місця в світі по економічному розвитку, Україна перетворилася у лідера всіх лих, яких тільки можна собі уявити. 

Отже, сьогодні завдання всього українського народу, всіх здорових сил, які не живуть на основі клептоманських інстинктів і не тяжіють до диктатури, звільнити Україну від цього режиму, і це доведеться робити будь-яким способом, тому що точно можна сказати, що цей владний кланово-олігархічний режим – це бандократія, це концентрований режим плутократії, і сам він не відійде від влади. Нам доведеться переходити до радикальних засобів його стерилізації. І зараз всі патріоти, які вважають, що вони служать українському народу, українській нації, повинні об’єднати зусилля на всіх рівнях – центральному, обласному, місцевому, щоб створити механізм щодо очищення України від цієї криворізько-донбаської, єнакіївської гідри. І лідером в цьому процесі має стати Київ, тому що київська громада завжди показувала приклад очищення Києва і України, від різних бандитів, «беспредельщиков», комуністично-кадебістських посіпак. І зараз Київ, як столиця України, європейської, християнської держави, повинен показати приклад усій Україні. Це потрібно зробити якомога швидше. Бо навіть ще один рік з цим режимом український народ, українська нація, українська держава не зможуть пережити, тому що вони доведуть нас до відкритої системної всепоглинаючої руїни.

Oleh Soskin