Десь місяць тому я взяв квиток на "Інтерсіті" зі Львова до Києва.

Читайте також: Коли держава самоусувається від виконання своїх обов'язків

Потяг прийшов із Перемишля до Львова із запізненням на годину. Надолужити до Києва він не зміг – так і прибув із великим запізненням, одні люди не встигли по своїх справах, інші спізнилися на пересадку на подальші потяги, всі плани шкереберть. Хлопці та дівчата зі бригади стюардів сказали, що це звичайна річ: прикордонники затримували потяг через якусь людину, яка мусила, а не хотіла виходити.

Це не був якийсь відомий політик абощо. Це просто так прийнято: через одну людину плани п'ятисот інших можуть піти нанівець. Просто тому, що немає залізного правила: потяги повинні відправлятися за розкладом. Усі державні служби, від "Укрзалізниці" до прикордонників, мусять мати процедури, що забезпечують це залізне правило.

Читайте також: Як тяжко буть державником на Вкраїні милій

Я вам так скажу: ми не маємо держави, поки потяги не відправляються вчасно. Можна мати державний прапор і герб, уряд і митницю, можна мати армію, поліцію та купу різнобарвних красивих генералів й адміралів у шикарних кашкетах. Але поки потяги не відправляються вчасно, це failed state, провалена держава.