Рузвельт – людина, яка вивела США з Великої депресії, та єдиний в історії США президент, якого обирали більше ніж на два строки (чотири терміни). Справжній лідер американського народу, який впевненими кроками постійно рухався вперед, і навіть тяжка хвороба не змогла підірвати його віру в себе та цілеспрямованість. Для мене як для підприємця завжди було цікаво, як він зміг не лише вивести США з економічної кризи, а й створити найпотужнішу державу світу. Недаремно ж Франкліна Делано Рузвельта вважають найвидатнішим та найбільш результативним політиком Сполучених Штатів Америки ХХ століття. Давайте разом розбиратись, адже нам точно є чому повчитись в американського президента.

"Справжня особиста свобода неможлива без економічної безпеки і незалежності. Голодні та безробітні люди - це кадри для диктатури"

1932 рік – біржовий крах, тотальна економічна криза та розпал Великої депресії у США, паралельно з цим президентські вибори. Демократ Франклін Рузвельт обходить свого суперника Герберта Гувера, який не зміг запропонувати ефективну стратегію виходу з Великої депресії. Це були часи біржового краху в США у 1929 році – повального спаду цін на акції, що набули катастрофічного масштабу. Лише декілька цифр: станом на 1932 рік промислове виробництво скоротилося на 46%, в деяких галузях, наприклад, в сталевій – на 76%. За чотири роки кризи збанкрутували 135 тисяч фірм та майже 6 тисяч банків. Кількість безробітних сягала мільйонів, люди втрачали не лише роботу, але й помешкання, виникали такі собі "гуверовські містечка" - поселення безробітних на околицях, споруджені з ящиків. Аби привернути увагу до себе, безробітні влаштовували цілі "марші", походи на великі міста.

"Єдиною перешкодою для здійснення наших планів на завтра можуть бути наші сьогоднішні сумніви"

Основне гасло Рузвельта - діяти швидко та ефективно. Балотуючись на посаду президента США, Рузвельт добре розумів, на що йде, адже до цього він двічі був губернатором штату Нью-Йорк і добре знав там реальну ситуацію. Саме тому, ухваливши рішення балотуватись, він звернувся по допомогу до найкращих вчених та економістів країни, створивши так званий мозковий трест. Найвідоміші його представники – професори Колумбійського університету Р. Молі, Р. Тагвелл та А. Берлі. Саме вони разом з майбутнім президентом були розробниками програми, яку потім назвуть "Новим курсом".

Читайте також: Як Перша світова війна отримала свою назву

Заступивши на посаду, Рузвельт закликав країну до "сміливих і наполегливих експериментів", до пошуку "нових способів подолання труднощів". Президент негайно вніс і дістав схвалення 70 законодавчих актів, спрямованих на порятунок грошово-кредитної та банківської системи, оздоровлення промисловості, сільського господарства і торгівлі. Також Рузвельт запровадив соціальну програму, а саме – встановлення мінімальної заробітної плати, максимального робочого тижня, введення пенсій працівникам, які досягли 65 років.

Програма "Нового курсу" трималася на трьох основних принципах:

• відхід від ідеології саморегульованого ринку і початок планування капіталістичної економіки; 
• забезпечення мінімальних соціальних гарантій та створення робочих місць для того, аби уникнути соціального вибуху; 
• політика добросусідства у міжнародній галузі.

 "Лікар" банківської системи

Енергійності Рузвельта щодо порятунку фінансової системи країни варто було б повчитися вітчизняним політикам. Вже на другий день після інавгурації він закрив всі банки в країні для проведення операції "примусового лікування". Банківські канікули тривали тиждень. 9 березня конгрес схвалив закон про надзвичайну допомогу банкам, який давав президенту широкі права щодо реорганізації банківської сфери. За ніч проти 10 березня Рузвельт доручив надрукувати 2 мільярди доларів. Найнявши декілька сотень співробітників, Бюро друку зробило це і забезпечило грішми 12 найбільших міст Америки, де наступного дня поновили свою роботу банки Федеральної резервної системи. Далі відкрилися банки, які пройшли перевірку, натомість частину з них визнали банкрутами. В результаті це призвело до укрупнення та посилення банківської системи.

Рузвельт завжди на зв’язку

Чи телефонували ви коли-небудь до українських можновладців? Чи отримали ви відповіді на свої запитання, окрім довгих телефонних гудків? А от саме безпосереднє спілкування з народом, пояснення своїх рішень зумовило для Рузвельта таку підтримку населення. В той час телевізорів не було, тому використали радіо. Перша з таких радіобесід відбулася 12 березня 1933 року, за тиждень після його вступу на посаду президента. Саме після краху банківської системи, адже з 1929 по 1932 роки припинили працювати майже п'ять тисяч банків. В ці дні Франклін Рузвельт звернувся по допомогу до національного радіомовлення, щоб пояснити необхідність прийняття першого з найважливіших законів програми "Нового курсу" - надзвичайного банківського акта 1933 року. Серію таких його виступів тривалістю 30-40 хвилин незабаром стали називати "Бесіди біля каміна". Свої радіозвернення зазвичай він починав о 10:00 вечора за східним часом, так щоб виборці, які мешкають у всіх трьох часових зонах, могли спокійно налаштувати свої приймачі після вечері.

Читайте також: П'ять невивчених уроків Другої світової для українців

Негучним, спокійним, розмовним тоном президент заспокоював збентежену націю. Своїм слухачам він найпростішими словами пояснював, яких заходів вживає уряд, щоб гарантувати збереження наявних приватних вкладів у комерційних банках і знову зробити безпечною для громадян США можливість зберігати свої грошові заощадження на банківських депозитах. Повіривши словам президента, американці стали знову повертати свої гроші до банків. І коли упродовж доби, що настала після радіовиступу, кількість знову відкритих вкладів у банках поступово стала перевищувати кількість закритих, стало ясно, що з довготривалою банківською кризою врешті-решт покінчено. А Рузвельт... став героєм. І навіть його давній опонент Вільям Херст не стримався і мовив йому при зустрічі: "Думаю, на наступних виборах за вас проголосують усі".

"Недостатньо лише хотіти - ви повинні запитати себе, що ви збираєтеся робити, щоб отримати те, що хочете"

Чітко дотримуючись обраного політичного курсу, Франклін Рузвельт блискуче вигравав президентські вибори і подальших років. За час його правління  Білий дім став енергетичним центром усієї управлінської системи Америки, джерелом нових  ідей, рушійною силою соціальних змін, і, на думку самого Рузвельта, втіленням загального блага.  Вирішальним у його політиці було те, що він зміг вселити у зневірену націю надію на зміни, віру у краще майбутнє. Тридцять другий президент Сполучених Штатів Америки став прикладом для багатьох, адже був уособленням невичерпного оптимізму та залізної сили волі, віри у те, що навіть попри власну фізичну неспроможність можна змусити світ аплодувати стоячи.

Рузвельт перетворив радіо на незамінний інструмент керівництва й ефективний спосіб спілкування зі співгромадянами по всій Америці. Радіо надало нового сенсу відомому стереотипові про публічного політика, "який йде в народ". Спілкуючись з журналістами, Рузвельт ніколи не ухилявся від поставлених запитань, виявляв знання стану справ і пояснював причини прийнятих рішень, умів пожартувати, швидко й дотепно відповісти. Ні за кількістю, ні за якістю прес-конференцій з ним не міг зрівнятись жоден з його попередників. За 12 років свого президентства він понад триста разів сідав до мікрофона і мовив: "Друзі мої ...". Він створював стійке переконання, що його уряд не протистоїть народу, а служить йому - виконує його волю, реагує практичними справами на потреби й турботи людей. Така політика докорінно змінювала погляди громадян в Америці на роль влади, закликала до співпраці, до спільних дій. За словами американців, він привніс в інститут президентства "справжню людську теплоту, якої ми всі так очікували". Саме тому для мене Рузвельт - яскравий приклад справжнього лідера, який, дотримуючись свого політичного курсу, зумів вивести країну з економічної кризи, отримавши взамін повагу та прихильність населення. Можливо, і нашим політикам варто більше комунікувати з населенням, щоб спільно вирішувати проблеми.