"Добре, що хоч так". Мені здається, що ця фраза - гасло українців.

Поклали асфальт, через півроку він полущився, як шкірка на помідорах. "Добре, що хоч так", - кажуть люди. "Раніше було ще гірше", - додають.

В домі все літо відсутня гаряча вода. "Добре, що хоч так. Добре, що хоч холодну дають".

Читайте також: "Мне стыдно, но я не все понимаю". Фактично, в Мінську білоруської мови вже нема 

Поставили перекособочений дитячий майданчик, де неякісно закріпили деталі. "Добре, що хоч так. Раніше ніякого не було".

Пофарбували двері у під'їзді. Намазали фарбу на десятий шар старого покриття: "Добре, що хоч так".

Їздимо у собакомаршрутках, де немає чим дихнути, де гупає вічний Шуфинський: "Добре, що хоч так".

Читайте також: Що буде завтра

Українці стриймають неякісну роботу та неякісні послуги як норму. Для нас хоч якась діяльність чиновників - це свято.

Ми звикли насичуватись мізером, радіти, як діти, коли вдома є вода і працює ліфт. Коли вивозять сміття і роблять дороги.

Звичайні речі, на які не звертаєш уваги в звичайній європейській державі.