Всю увагу щодо продовження судової реформи і прийняття об'ємних процесуальних кодексів перекрила поправка, яка не має відношення до запуску Верховного Суду - поправка до Кримінального процесуального кодексу №109 депутата Лозового.

Ця поправка містить багато цікавих ідей, які варті обговорення. Проте, без належного опрацювання ці ідеї внаслідок жахливої реалізації стали загрозами для правоохоронної системи. Ця поправка може її просто розтрощити.

Про це вже багато написано і сказано.

Трьома найбільшими проблемами є:

1) Можливість закрити провадження через закінчення строків досудового розслідування (особливо, щодо проваджень, де не пред'явлено підозри), а також ускладнена процедура продовження строків. За попередніми оцінками, внаслідок пропуску строків можуть бути закриті 500-800 тис. кримінальних проваджень. Заради справедливості потрібно сказати, що частину цих проваджень дійсно потрібно закривати (через безперспективність), проте визначені поправкою строки допускають численні зловживання з боку слідчих, прокурорів і суддів. У підсумку постраждають потерпілі, які ніколи не дочекаються реалізації свого права на справедливий суд.

2) Клопотання щодо застосування запобіжних заходів (наприклад, застава або тримання під вартою) буде подаватись до суду, де зареєстрований відповідний орган досудового розслідування як юридична особа. Проблема полягає у тому, що, до прикладу, в поліції юридичними особами є лише Головні управління Національної поліції, а це означає, що клопотання слідчих з усієї області зможуть бути розглянуті лише у суді обласного центру. Це призведе до колапсу в слідстві (слідчих суддів хронічно не вистачає вже зараз) і стимулюватиме корупцію в судах (через визначення, яке клопотання по факту буде розглядатись швидше за інше). У випадку НАБУ чи у майбутньому ДБР клопотання з усієї України зможуть бути розглянуті лише в місті Києві, оскільки і НАБУ, і ДБР є єдиними юридичними особами, а всі їх підрозділи не мають статусу юридичної особи.

3) Експертиза може призначатись лише за дорученням слідчого судді чи суду (зараз експертиза може також проводитись за зверненням сторони кримінального провадження). Це призведе до завалу слідчих суддів клопотаннями про проведення експертиз, які вони знову ж таки через їх перевантаження просто не будуть встигати призначати. Це буде затягувати строки провадження і, в кінцевому випадку, призводитиме до невиправданого закриття кримінального провадження без розкриття злочину.

Що робити або як виправити непоправне?

Варіант 1. Підготовка і внесення змін до КПК окремим законом.

Це найбільш правильний і зрозумілий шлях виправлення помилки. Проте, для цього потрібен значний час і політична воля, яка, як правило, зникає разом з голосуванням первинного закону. До того ж, набрання сили запропонованою поправкою одразу створює підстави для масового закриття кримінальних проваджень.

Варіант 2. Вето Президента.

Впевнений, що вето не буде. По-перше, Президент - автор реформи і навіть одна смертельна поправка не вплине на підписання закону. По-друге, повторне голосування не дасть того самого результату, що відбувся 3 жовтня. Плаваюча більшість швидше за все вдруге не сформується на підтримку цього закону (чи законів). Висновок: це законно, але не реально.

Читайте також: "Делает игру непотоплямый Ахметов. А Порошенко у него чисто клоуном работает", – Речинский

Варіант 3. Використання механізму усунення неузгодженостей та неточностей у прийнятому законі, передбаченого статтею 131 Регламенту ВР України.

Згідно Регламенту Голова Верховної Ради України може внести на розгляд Верховної Ради пропозиції щодо усунення таких неточностей чи неузгодженостей. Проте, це має бути як ініціатива Голови профільного комітету Руслана Князевича, так і ініціатива Голови парламенту, що буває вкрай рідко. Прикладом може бути закон «Про приватну детективну (розшукову) діяльність», який був прийнятий парламентом 13.04.2017 і в якому потрібно було прибрати внутрішні неузгодженості, проте згода зазначених діячів парламенту не була досягнута.

Читайте також: Соратник Ляшко – Андрей Лозовой подарил индульгенцию Януковичу и его окружению

Варіант 4. Зміна поправки вже відбулась і депутати проголосували за неконфліктну редакцію.

Справа в тому, що поправки були проголосовані в редакції комітету (згідно рішення від 3 жовтня). І ця редакція могла відрізнятись від первинної версії поправки. Цей варіант можна буде перевірити лише побачивши текст, підписаний Головою Верховної Ради.

У будь-якому випадку, проблему варто вирішувати. Для суспільства у кінцевому рахунку все одно, який з перелічених (чи інших) варіантів буде використано.