Один з найпопулярніших історичних анекдотів на пострадянському просторі: під час космічної гонки 60-х років НАСА витратила мільйони на розробку «космічної ручки», яку можна було використовувати в невагомості ... а Радянський Союз використовував звичайні олівці!

Читайте також: Як пояснити нинішньому поколінню, що таке Радянський союз

Ця історія не тільки довгий час займала одне з перших за популярністю місць на колись славнозвісному Башорзі, а й стала популярною на Заході, фігуруючи, наприклад, в відомому серіалі The West Wing. На Заході вона подобалася як приклад тупості бюрократів, на пострадянському просторі як ще один доказ винахідливості радянської людини. Насправді ж, ця історія не просто вигадана, а майже дзеркально викривляє реальність. 

На початку освоєння космосу і США і СРСР використовували олівці, щоб писати в невагомості. Втім, швидко стали зрозумілі серйозні проблеми такого підходу. Олівці становили небезпеку, коли ламалися - шматочок графіту, що плавав по кабіні космічного корабля, міг потрапити в око космонавтам або вивести з ладу бортові прибори. Крім того, будь-який займистий матеріал на кораблі був джерелом загрози пожежі - того, що чи не найбільше бояться в космосі. 

Саме тому підприємець Пол Фішер і його компанія вклали мільйон доларів в розробку спеціальної "космічної" ручки, що завдяки низці технологічних новацій могла писати перевернутою, в невагомості або під водою. В 1967 році НАСА замовила першу партію "космічних" ручок для використання астронавтами, а в 1969 перші 100 ручок у компанії Фішера придбав і СРСР. Наступні моделі "космічної" ручки використовувалися як американцями на Space Shuttle, так і росіянами на космічній станції "Мир".

Читайте також: США наращивают космические мускулы

Як бачимо, НАСА не витратила жодної копійки на розробку "космічної" ручки - всі видатки на себе взяла приватна компанія. А СРСР не тільки був змушений відмовитися від використання олівців в космосі, але й купляв ті самі кумедні "космічні" ручки в недалеких американців. Щоправда, по ходу справи змусивши повірити десятки мільйонів радянських та американських громадян в прямо протилежну версію подій. Ну справді, чи не тупі?