Тиждень тому 87-річний американський мільярдер Джордж Сорос передав більшу частину свого особистого статку - 18 мільярдів доларів - фонду Open Society («Відкрите суспільство»). Завдяки настільки великій пожертві, фонд став другою за величиною благодійною організацією в США. Open Society, форпости якого розкидані 40 країнами по всьому світу, перетворився у справжню благодійну імперію, над якою ніколи не заходить сонце.

Читайте також: Головна ціль влади – маніакальне збагачення

Ця подія є частиною потужного філантропічного тренду, який в останні роки набирає силу на Заході. Нові мільярдери інформаційного суспільства створюють титанічні благодійні організації, що витісняють з лідерських позицій фонди, створені в першій половині 20 століття такими багатіями індустріальної доби як Форд, Рокфеллер і Карнегі. Десятки мільярдів доларів, що вкладені в ці нові благодійні організації, дозволять їм функціонувати століттями. 

Втім, справа не просто в розмірі активів. Крім рекордних цифр пожертв, нових титанів філантропії вирізняє декілька інших принципово важливих якостей. По-перше, як відмічає The New York Times в статті «Giving Away Billions as Fast as They Can», нова хвиля філантропів заробляє і, відповідно, жертвує свої статки значно швидше. Найбільший в США фонд Гейтсів, що оперує 40 мільярдами доларів, був першопочатково засновано Білом Гейтсом у 39 років, ініціатива Чан-Цукерберга - коли Марку Цукербергу виповнився лише 31. 

По-друге, нове покоління мільярдерів-філантропів не просто жертвує гроші, але й активно бере участь в управлінні своїми благодійними проектами. Так в 2008 році Білл Гейтс залишив свою посаду в Microsoft, щоб повністю сконцентруватися на роботі в своєму фонді. А буквально місяць тому мільярдер і співзасновник WhatsApp Брайан Ектон оголосив, що покидає компанію, щоб заснувати нову неприбуткову організацію. 

Нарешті, по-третє, сучасні мільярдери-благодійники ставлять собі за мету не просто профінансувати добру справу (наприклад, новий університетський корпус чи музей), а беруться за вирішення найскладніших викликів сучасності. Наприклад, фонд Біла і Мелінди Гейтсів ставить собі за мету викоренити малярію, ініціатива Чан-Цукерберга – знайти ліки для всіх хвороб до кінця 21 століття, а Open Society – допомогти всьому світу у побудові сильних демократичних суспільств, що ґрунтуються на базі толерантності і підзвітності влади громадянам. 

Читайте також: Політичний Facebook або Кого люблять українці в соцмережах

Все це ознаки великого зсуву в західній цивілізації – найбільш престижною роботою стає діяльність на благо людства, а не просто заробляння грошей. Що може бути більш надихаючим, ніж працювати, знаючи, що результати твоєї роботи можуть змінити на краще життя мільйонів людей? Що може бути кращим варіантом практичного безсмертя, ніж знати, що справа твого життя назавжди залишить слід в історії? Українське суспільство в останні роки опинилося в авангарді цього всесвітнього руху. Чекаємо на те, коли цей тренд дістанеться не тільки звичайних громадян, але й найбагатших українців.