Я сьогодні таки з’ясував, на підставі чого «Креді Агріколь банк Україна», де я торік відкрив картковий рахунок, раптом відмовився мене обслуговувати, оголосивши людиною другого сорту та нерезидентом.

Як я вже розповідав, 24 жовтня 2017 року, будучи клієнтом «Креді Агріколь банк Україна» й маючи в ньому поточний та картковий рахунок, я звернувся в цей банк (точніше, у відділення на площі Льва Толстого в Києві) з проханням видати мені ще одну банківську картку – для розрахунків в Інтернеті. Перевіривши мої паспорті дані, менеджер заявила (між іншим, російською мовою, бо спілкуватись зі мною українською менеджер відмовилась), що банк розриває зі мною договір в односторонньому порядку, оскільки я зареєстрований в м.Донецьку, а, згідно з останніми вказівками Нацбанку, громадяни, які зареєстровані на «непідконтрольній території» і не мають довідку переселенця, по-перше, є нерезидентами, а, по-друге, взагалі не мають права обслуговуватись в банківських установах України.

Читайте також: Як українські банки відмовляються обслуговувати переселенців з Донецька

Я не став пояснювати представнику банку, що мешкаю в Києві вже 14 років, що маю в Донецьку нерухомість, за адресою якої зареєстрований, що в Києві я отримував у 2014 році закордонний паспорт на свою донецьку адресу, у 2016 році – техпаспорт на автомобіль (звісно ж, з донецьким номерним знаком серії АН). Бо вважаю, що все це ніякою мірою не стосується банківської установи, яка рік тому уклала зі мною договір банківського обслуговування і, між іншим, лише за видачу двох «золотих» карток, які ця установа зараз хоче заблокувати, взяла з мене 4 тис. грн. Замість цього я просто пішов до банкомату, зняв гроші з рахунка й більше з українськими банками ніяких відносин мати не буду, а гонорари в Україні отримуватиму виключно готівкою й лише «в конверті» – якщо я людина другого сорту, то нехай ця держава не розраховує на мої податки.

Але цікаво інше – наступного дня я з’ясував, про яку ж таку директиву НБУ йдеться. Як я й підозрював, нічого нового Нацбанк не вигадав, а лише розтлумачив постанову Правління НБУ від 3 листопада 2014 року №699 «Про застосування окремих норм валютного законодавства під час режиму тимчасової окупації на території вільної економічної зони «Крим». І хоча ця постанова не має жодного відношення до людей, які в 2003 році виїхали з Донецька до Києва, у ній є пункт 1 наступного змісту:

«Установити, що для цілей застосування нормативно-правових актів Національного банку України:

особа, місцезнаходження якої (зареєстрована/постійно проживає) на території вільної економічної зони "Крим" (далі - суб'єкт Криму), прирівнюється до нерезидента (за інвестиційними операціями - до іноземного інвестора);

фізична особа, яка є внутрішньо переміщеною особою та отримала передбачену законодавством України довідку, що засвідчує її проживання на материковій частині України, є резидентом України. Для цілей ідентифікації внутрішньо переміщеної особи місцем її проживання на території України є адреса житла, зазначена у довідці;

договори, укладені суб'єктами Криму із суб'єктами з місцезнаходженням (зареєстровані/постійно проживають) на іншій території України (далі - материкова територія України), є документами, що використовуються замість зовнішньоекономічних договорів (контрактів) під час застосування нормативно-правових актів Національного банку України.»

Здавалося, бо чого тут я і яке я маю відношення до «вільної економічної зони «Крим»? Виявилось наступне: Нацбанк зобов’язав усі банки фразу «фізична особа, яка є внутрішньо переміщеною особою та отримала передбачену законодавством України довідку, що засвідчує її проживання на материковій частині України, є резидентом України» застосовувати не тільки до мешканців Криму, але й до громадян материкової України. А, відтак, якщо фізична особа, маючи донецьку реєстрацію, проживає в Києві, зареєструвавшись як внутрішньо переміщена особа, то вона – відповідно до цієї постанови Правління НБУ – є резидентом. А якщо у фізичної особи такої довідки немає, оскільки вона не вважає себе внутрішнім переселенцем, то, за логікою НБУ, ця особа є нерезидентом, причому – нерезидентом, який перебуває на території України без законних підстав і тому не може претендувати на банківське обслуговування.

Не здивуюсь, якщо наступним кроком стане постанова Правління Нацбанку про примусову депортацію в ДНР/ЛНР тих громадян, які зареєстровані на непідконтрольних територіях, але вештаються Києвом без набуття статусу внутрішньо переміщених осіб.

Читайте также: "Ощадбанк" и издевательство над пенсионерами

Тому я дуже дякую Правлінню Національного банку України за цю чудову директиву, якою я визнаний людиною другого сорту, позбавлений можливості мати рахунок в українському банку й оголошений фізичною особою, що не має законних підстав для перебування на підконтрольній території. Сподіваюсь, цієї постанови та листа з «Креді Агріколь банк Україна» (а я буду вимагати, щоби банк письмово мене проінформував про причину одностороннього розірвання договору) мені вистачить для отримання притулку в якийсь європейській країні.