Наша держава визнала та закріпила у ст. 3 Конституції, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Це означає зокрема і те, що держава всіма доступними способами вживає заходів для захисту громадян України за кордоном нашої країни. 

На виконання Конституції у пункті 4 «Положення про Міністерство закордонних справ України» від 30 березня 2016 р. № 281 закріплено, що однією з основних задач МЗС є: вживання заходів забезпечення прав громадян України за кордоном у разі їх порушення; вживання через закордонні дипломатичні установи України заходів до поновлення порушених прав громадян України. 

Читайте також: В аеропортах України та світу відбулися акції на підтримку українських політв'язнів у РФ. ФОТО

Якщо взяти за приклад ситуацію із кричущими затриманнями в цьому році білоруськими спецслужбами громадян України Павла Шаройка, Павла Гриба, Олександра Скиби, то не слід забувати про те, що договірно-правова база українсько-білоруських відносин становить на сьогодні 205 міжнародних документів. Тому є риторичним питання про те, ЧОМУ наше посольство при такій кількості двосторонніх угод з Білоруссю не спроможне допомогти нашим незаконно затриманим громадянам? 

Звісно, як певне виправдання неналежного захисту прав українців може слугувати те, що правоохоронні органи Білорусі тісно співпрацюють з російськими спецслужбами, і загалом є залежними від політики РФ. Проте, ми й не бачимо широкого хоча б інформаційного та міжнародного захисту українців Посольством України в Республіці Білорусь. 

Читайте також: Ворожий ясир: глухий кут у процесі визволення наших бранців

В ситуації ж, коли державні органи неспроможні в повному обсязі виконувати свої обов’язки за кордоном, на захист затриманих українців стають їх рідні та правозахисні організації, які в терміновому порядку повинні здійснити наступне: терміново звернутися із письмовими запитами до правоохоронних органів країни, в якій затримали громадянина України, з вимогою про надання інформації щодо підстав затримання, надання копій документів, та встановлення місцезнаходження затриманої особи; звернутися до суду країни, в якій затримали громадянина України, з оскарженням дій правоохоронних органів які здійснили затримання, та вимогою про негайне доставлення до суду на час розгляду; звернутися до Омбудсмена країни, в якій затримали громадянина України, з клопотанням відреагувати доступними методами щодо порушення прав людини; звернутися за допомогою до міжнародних правових організацій, які здебільшого представлені в багатьох країнах, як то «Amnesty International» або «Freedom House»; найняти адвоката, бажано платного, оскільки в певних країнах з обмеженою демократією адвокати можуть перебувати під тиском та впливом держаних органів, що відіб’ється на наданні правової допомоги. 

Отже, захист прав затриманих громадян України за кордоном зараз повинен відбуватися за максимальної активності близьких та рідних затриманих, допомоги міжнародних правозахисних організацій, та тиску на державні органи з метою виконання ними покладених на них функцій.