Цифрова сфера може формувати понад 300-400 тис. нових робочих місць по усій країні, міста стануть зручнішими, перейшовши на цифрові платформи управління інфраструктурою і сервісом. Про це пише Степан Кубів у блозі "НВ"

Минулої п’ятниці у Брюсселі на саміті Східного партнерства Порошенко наголосив: працюємо над єдиним цифровим ринком з ЄС. Адже саме у цифровій економіці можна реалізувати безліч нових можливостей для країни, бізнесу, суспільства та окремих громадян. Та і світ визнає надзвичайний людський потенціал України для високотехнологічного цифрового розвитку.

Як кажуть: фінансові ринки розташовані у США/Європі, виробництво у Китаї, таланти – в Україні.

Ми регулярно потрапляємо до рейтингів найкращих ІТ-шників Європи та світу. Але тільки 17 % українських виробництв використовують інновації, тоді як у ЄС цей показник сягає близько 49%. Ми втрачаємо або марнуємо власний потенціал через низьку ефективність виробництва.

Навіть в українському АПК, який традиційно має один з найвищих внесків у ВВП, бачимо найнижчу  продуктивність праці: один працівник в Україні формує додану вартість меншу за $7 тис, а у ЄС – понад  $26,5 тис.

Читайте також: Як шукати ідею для бізнесу. Поради від засновинка Amazon

У промисловості ефективність ще менша. При її частці у ВВП України близько 14%, (у ЄС в середньому 15,8%), продуктивність праці на одного працівника близько $10 тис. в Україні і понад $75,8 тис. у ЄС. Можна поступово це виправити: модернізувати обладнання, трансформувати неефективні виробничі та управлінські процеси, зменшити зловживання тощо.

Але ключ до рішення проблеми можна знайти інакше і значно швидше, зробивши ставку на майбутнє у “цифрі”.

Для прикладу, “цифрове” робоче місце дозволить керувати виробництвом з іншого кінця планети. А ще отриманням довідок і документів, замовленням товарів на Amazon чи Alibaba, навчанням новим компетенціям для себе та працівників. Та й загалом – заощаджувати час.

Ось наприклад, маленьке доповнення у “ProZorro” дозволяє учасникам держтендерів надавати довідку про відсутність податкової заборгованості в електронній формі. І наче маленька зміна у програмі, а дозволяє бізнесу уникнути зайвої паперової тяганини.

Думаю, це взагалі нормальний стан речей, коли держава замість вимагати від громадян збирати одні й ті самі довідки самостійно завантажує їх через цифрові сервіси. Особливо, якщо розпорядником такої інформації виступає інший державний орган. Деякі країни пішли далі і законодавчо закріпили принцип єдиноразового збору даних. Так в Естонії держоргани самостійно надсилають запити на документи в інші організації і просто видають людині потрібний документ. Через інтернет! Ніякого “принесіть нам одну довідку звідти і таку саму довідку звідси”! У цей бізнес і громадяни працюють, заробляють більше і сплачують податки. І навіть це відбувається автоматично.

Читайте також: Як революції відроджують підприємництво

Звісно, окремі цифрові рішення в Україні функціонують давно. Однак зосереджені вони переважно у великих містах. І лише там, де існує якісне інтернет-покриття. Тож цифровий розрив в Україні полягає, передусім, у нерівних можливостях доступу до інтернету на усій території.

Цей недолік треба якнайшвидше усунути!

Вирішити цю проблему можна кількома способами: через забезпечення широкосмугового доступу до інтернету по усій країні, а також через запровадження технологій 4G. До речі саме зараз триває збір заявок на участь у тендері на 4G, який запланований на 23 січня 2018 року.

Чим більшим буде охоплення інтернетом, тим краще можна буде скористатися цифровими можливостями у різних сферах. Наприклад в Естонії, про яку я вже казав, після цифровізації бази даних вакансій на 15% більше безробітних знайшли роботу.

Уся економіка суттєво зміниться на краще.

Широке розповсюдження інтернету по Україні дозволить поширити використання цифрових сервісів на багато сфер. Так, збільшення кількості користувачів з 5 млн у 2016 році  до 15 млн уже у 2021 дозволить 95% усіх магазинів, салонів, сервісів проводити розрахунки безготівково. Це зменшить витрати на друк паперових грошей і сприятиме виходу економіки з тіні. Зросте продуктивність праці і доходи громадян. Рівень корупції значно зменшиться, бо переважна більшість транзакцій буде проходити в електронній формі і автоматично у кількох реєстрах.

Цифрова сфера може формувати понад 300-400 тис. нових робочих місць по усій країні, міста стануть зручнішими, перейдуть на цифрові платформи управління інфраструктурою і сервісом.

Читайте також: В топ-100 новаторів Європи потрапило 7 українців

Велика кількість змін потребує визначення пріоритетів, які дадуть найбільших “цифровий ефект”.

На жаль, сьогодні в Україні відсутня єдина візія переходу на цифрову економіку. І це є основною причиною різноспрямованих зусиль та низької результативності України у цифровій сфері.

Є окремі проекти, рішення і технології, над якими працює Уряд, держагенства, представники окремих організацій та компаній, навіть окремі люди. 4G, ProZorro, “розумні-міста”, електронна митниця, електронна медкарта (e-Нealth), електронне урядування тощо.

Вкрай потрібна єдина стратегія цифрової економіки, щоб загострити фокус та спрямувати зусилля на ключові пріоритети.  Виходячи з потреб, з урахуванням наявних можливостей, аналізу сильних і слабких сторін.

Бо нещодавно навіть виявилося, що розвиток інновацій та цифрова економіка як поняття взагалі відсутні у переліку повноважень профільного економічного міністерства! Тому ініційовано спільну роботу між Міносвіти та Мінекономрозвитку, аби визначити чіткі межі між суто академічними науковими дослідженнями та пошуком інновацій для реального сектору економіки. Уряд навіть вперше заклав у проекті бюджету 2018 року 50 млн грн на фінансування підтримки інновацій. У результаті зможемо більш ефективно впливати на перетворення результатів наукових досліджень у практичні рішення для розвитку інновацій та цифрової економіки в Україні.

Дорогу здолає той, хто іде.