Українські промисловці висловились на підтримку законопроекту №7206 на прес-конференції в інформаційному агентстві “Інтерфакс-Україна”, повідомляє Gazeta.ua. Виконавчий директор Національного комітету з промислового розвитку України Анатолій Гіршфельд відзначив, що підтримка вітчизняних виробників – урядовий пріоритет. "Запропонована "місцева складова" фактично враховує напрацювання Нацкомітету в цьому питанні. Всі цивілізовані країни захищають свої ринки. А Україна, маючи надзвичайну ситуацію в економіці і втративши у ВВП зі 180 млрд до 90 млрд ще дискутує на тему - чи будемо ми захищати внутрішній ринок. При цьому, не один реформатор з Мінекономрозвитку не може сказати, яким чином Україна подолає 7%-ий бар'єр зростання",  – зазначив Анатолій Гіршфельд.

Законопроект в жодному разі не супечить міжнародним зобов'язанням України в рамках СОТ та Угоди про зону вільної торгівлі України з ЄС, адже документ підпадає під виняток із загальних правил саме як захід макроекономічної стабілізації, – запевнив голова Ради Федерації роботодавців України Дмитро Олійник. "Світова практика визнає ефективність застосування в критичних ситуаціях механізму публічних закупівель для невідкладного вирішення питань зайнятості, платіжного балансу, відновлення окремих секторів економіки та регіонів. Україна має право та зобов'язана захищати інтереси вітчизняних товаровиробників і власних громадян. Для прикладу, законодавство про держзакупівлі США в галузі інфраструктури та транспорту передбачає, що цього року складова продукції американських підприємств повинна складати 60%, 2018-2019 рр. – 65%, 2020 р. – 70%. У Китаї закон про держзакупівлі виділяє три винятки при закупівлі імпортної продукції – коли вона не виробляється в країні, коли вона постачатиметься виключно за кордон та у випадку, коли це передбачено іншими законами. У Туреччині при здійсненні публічних закупівель національна складова повинна становити не менше 15%. В країнах ЄС, згідно відповідної директиви впроваджена норма, що у випадку коли ціна є нижчою від порогових закупівель, впроваджуються інші правила публічних закупівель", – зазначив Дмитро Олійник.

Президент Української Асоціації виробників Олександр Громико, який також є акціонером компанії, що випускає побутову техніку під ТМ "Saturn", повідомив – продукція підприємства, яка випускається у повному циклі, сьогодні щодня програє у ProZorro тендери компаніям, які завозять аналогічну техніку, в тому числі контрабандно.  "Держкомпанії фактично кожен день закуповують обігрівачі, печі, кондиціонери, тепловентилятори, чайники, які ми теж виробляємо в Україні, і ми програємо не тільки імпортерам, а й сірим імпортерам, які завозять контрабандно ці обігрівачі – з різницею в якісь 3 грн. Тому 11% цінової переваги для вітчизняних виробників – це хоч мінімальна підтримка", – зазначив підприємець.

До слова, "Купуй українське, плати укрїанцям!" у жодному разі не обмежує і не забороняє імпорт. "Це ще один міф, який розповсюджується, як і вигадка про "23 довідки". Насправді ж, це дуже розумна економічна формула, яка прив'язує цінову перевагу до рівня локалізації продукції. До другого читання ми пропонуємо суттєвий компроміс – максимальну цінову перевагу для української продукції на рівні 11% на відміну від прийнятого в першому читанні показника мінімум 25%", – розтлумачив голова Комітету ВРУ з питань промислової політики і підприємництва Віктор Галасюк. Крім того, закон стосуватиметься не всіх товарів, а окремого переліку, який буде згодом затверджений урядом. "Ми з виробниками надамо свої пропозиції КМУ, але, на наше переконання, це першочергово мають бути літаки, кораблі, гелікоптери, вагони, трамваї, автобуси, с/г техніка, турбіни, інша продукція машинобудування й приладобудування та їх складові", – пояснив нардеп.