У поляків чергове загострення антиукраїнської істерії.

Вітчизняні недодипломати не вміють гідно відповісти на антиукраїнські випади Варшави. А щоб це зробити, необхідно, як мінімум, бути представником української нації і знати її історію.

Читайте також: Польша уже не та

У нас із поляками тисячолітня історія ворожнечі і спільного проживання. Всякого було між нами. Але головна причина ворожнечі полягала у великопольському шовінізмі, про який і треба нагадувати полякам. Саме він ставав причиною розпаду державоутворень, де поляки відігравали провідну роль.

Цей шовінізм прослідковується з середньовіччя. Як приклад можна навести епізод з Луцької війни (червень-серпень 1431 року) - ганебної поразки польських військ від русько(українсько)-литовських сил на Волині та Поділлі. Коли поляки облягли Луцьк, щоб припинити кровопролиття із замку Любарта вийшов місцевий священик римо-католицької церкви із закликом до очільників польського війська про перемир'я. Однак, польські ясновельможності веліли роздягнути священика, облити його побити, мотивуючи це тим, що він русин (українець), і цим одним доводить, що "схизмат", і навіть сан католицького священика не робить із нього "правовірного". За це згодом поляки поплатилися ганебними поразками.

Читайте також:  Польсько-українські "конфлікти" зі присмаком ведмежої лапи

Таких прикладів неадекватної ненависті поляків до сусідів можна знайти чимало. Однак наші дипломати не вміють використати ці матеріали для тиску на Варшаву. Порошенко навпаки узяв односторонню політику "вибачень" перед часто неіснуючими злочинами українців, які в дійсності скоювали польські шовіністи - нападники на нашу землю.