Останнім часом довелося брати участь у кількох дискусіях на тему "Чому бізнес не чує політиків?". Стисло підсумую.

Бізнес не чує політиків, бо переважна більшість їх пропонує лівий порядок денний. Іншими словами, "отнять и поделить" із різним ступенем м'якості формулювання. Зрозуміло, що це саме та ідея, яка здатна об'єднати злиденну частину електорату, що складає більшість. А багато хто з політиків не хоче працювати над "своїми" виборцями, а прагне поборотися за голоси більшості. Гасла про те, що в усьому винні "бариги" (слово явно виринуло з пострадянського лексикону 1990-х, просякнутого ще свіжим комуністичним духом совка), дуже близькі всім тим, хто "не побудував собачої будки".

Читайте також: Три причини, з яких лівий порядок денний в Україні дискредитований

Бізнес не чує політиків, бо гостріше за інші категорії громадян відчуває маніпуляції (інакше давно б розорився). Для середнього підприємця часто зі слів типового політика очевидно, що той просто рветься до влади, а не прагне змінити країну. Охочим можу прочитати окрему лексикологічну лекцію.

Бізнес не чує політиків, бо політики часто не мають, чого йому сказати. Навіть класичний антикорупційний дискурс (безумовно правильний і необхідний) не дуже зацікавлює, бо підприємці краще за інших розуміють: треба міняти систему, а не ловити й саджати. Звичайно, треба також ловити й саджати, але якщо система відносин незмінна, то на їхнє місце прийдуть інші. Всіх не пересаджаєш.

Читайте також: Пекар: Приватизація – одна з найголовніших антикорупційних реформ

Бізнес не чує політиків, бо політики зазвичай приходять висловитися, а не почути. Середній підприємець не є кращим за пересічного громадянина, не є моральнішим чи розумнішим, але точно є самодостатнішим і менше схильним вірити порожнім гаслам, гостріше відчуває безсенсовність і маніпуляції. Авжеж, життя навчило.

Повертаюся до першої тези. У бідній країні політикам вигідніше просувати лівий порядок денний, бо за це голосують. Але для самої країни та її мешканців вигідніший правий порядок денний, аби вирватися із злиднів і розбагатіти. Потім уже потрібні будуть ліві, щоб вирівняти перекоси розвитку та додати більше соціальної справедливості, рівності та згуртованості (social cohesion) у життя вже багатої країни.

Запрошую політиків, політологів, соціологів і підприємців до обговорення.