Зайшовши до ресторану в Берегово та запитавши де офіціанти, які працювали тут раніше, почув, що один переїхав із родиною до Чехії, а інший до Угорщини, де також працює у сфері обслуговування.

На сьогодні в Україні існує реліктове законодавство щодо посередництва в працевлаштуванні українців за кордоном. Воно було побудовано для захисту громадян від торгівлі людьми. Система була побудована коли за кордон виїжджали тисячі людей у пошуках роботи. На той момент правоохоронні органи навіть моніторили Інтернет та друковані ЗМІ, шукаючи тих, хто пропонує роботу українцям за кордоном без відповідної ліцензії. Ця дамба була розрахована на невисокі хвилі міграції. Коли ж наступив вселенський потоп і за кордон поїхали мільйони, то існуюча системи захисту наших громадян у вигляді ліцензування посередництва на працевлаштування українців за кордоном надто застаріла. Мільйони українців знаходять роботу за кордоном минаючи українські агентства. Тому слід привести законодавство до існуючих реалій. 

Логіка держави в збереженні старої системи лежить на поверхні: державу та державні й правоохоронні органи не можна ні в чому звинуватити. Ні в чому, окрім бездіяльності. Але люди, які керують країною, повинні перейти від захисту самих себе до захисту громадян.

Читайте також: Україна повторює шлях східноєвропейських держав: як дати раду міграції

Популярними місцями роботи українців за кордоном є робота в будівництві, допоміжні роботи в різних галузях, догляд за домом. До 2014 року до п’ятірки найпопулярніших країн трудових мігрантів із нашої країни входили Росія, Польща, Італія, Чехія та Іспанія. Після початку війни та отримання безвізового режиму фокус наших громадян перейшов на країни ЄС. Коли держава ще могла порахувати без сторонньої допомоги кількість трудових мігрантів, то їх загальна кількість становила 1,2млн чоловік. Сьогодні наших громадян за кордоном від 3 до 8 млн. Відсутність перепису населення в країні акцентує увагу на тому, що цифри будуть жахливі.

І не зважаючи на таке зростання кількості людей, які шукають кращої долі за кордоном, в Україні збільшується безробіття. За останніми даними, наведеними Державною службою статистики, рівень безробіття на жовтень 2017 року становив 9,4%. Показник зріс за рік на 0,2%. Для порівняння, в Євросоюзі людей, які не можуть знайти роботу 7,3%, що на 12% менше, ніж роком раніше. Тому вже зовсім не дивно, що Держстат фіксує зменшення доходів у домогосподарствах від підприємницької діяльності. Головні посадовці країни постійно акцентують увагу на зростанні мінімально та середньої заробітних плат, але відмовчуються стосовно створення нових робочих місць.

Читайте також: Чому я повернувся в Україну в час, коли більшість людей мріяла про еміграцію

Директор департаменту монетарної політики і економічного аналізу НБУ Сергій Ніколайчук розповів про очикування збільшення кількості мігрантів у найближчі 2-3 роки. А директор консульського департаменту МЗС Андрій Сибіга у 2016 році заявив про 5млн українців, які легально працюють за кордоном, що вже тоді становило 5-8% від загальної кількості працездатних осіб в Україні.

Тому треба закріпити в законодавстві те, що вже є практикою. Запросити компанії з Європейського Союзу, які займаються посередництвом у працевлаштуванні в своїх країнах, відкривати у нас представництва. Дозволити їм це робити за спрощеною процедурою. 

Якщо Україна не змогла захистити своїх громадян у власній країні, то слід захистити їх за кордоном. Ці люди є рушійною силою, яка здатна зробити реформи в нашій країні, а також захищати інтереси нашої держави в країнах проживання. Сьогодні стало відомо, що головна інспекція праці Польщі відкрила інформаційну телефонну лінію для трудових мігрантів з України. Польща це зробила, а де Україна?