Трудовий кодекс намагалися змінити при всіх владах, але жодного разу зробити це не вийшло. Хоча у ВР доходило до другого і третього читання відповідного законопроекту. Очевидно, треба знайти баланс інтересів. Найперше – людини і громадянина, як працівника, працедавців і інтересів держави.

Наша позиція – першочерговими зробити інтереси громадянина і людини. Якщо люди мають бажання і готові на добровільній основі підписати контракт із працедавцем, щоб працювати не 8 годин, а 10 чи 12, але за додаткову плату, значить таке право має бути надане. Але це має бути виключно на добровільній основі, не примусово. Таке право має йти в пакеті з належним відпочинком і належною грошовою компенсацією.

Читайте також: Дискримінація за віком: чи можна роботодавцям прописувати бажаний вік працівника?

Наскільки я розумію, подібні пропозиції зараз обговорюються у парламенті і йдуть у пакеті нового законопроекту. Ще раз повторюю – добровільність, збільшення відпусток, подвійна оплата годин, якщо йдеться про понаднормовий робочий день. Тобто більше 8-ми годин на добу. Це абсолютно нормально і по суті узаконить те, що є по факту зараз.

Є багато видів робіт у будівництві, торгівлі, сільському господарстві, коли люди встають о 4 - 5-й ранку і лягають дуже пізно. Все це слід законодавчо відрегулювати, а не заплющувати очі й займати страусячу позицію.

Як такі нововведення сприйме український бізнес? Якщо ми говоримо про бізнес, як про соціально відповідальний, то він дбає про довготривалі інтереси людини, а значить і про свої власні. Бізнес зацікавлений працевлаштовувати здорових і вмотивованих людей, які професійно зростають і не хворіють.

Чимало бізнесменів і за кордоном, і в нас в Україні кращим працівникам і менеджерам на певному етапі дають долю власності у своєму бізнесі. Щоб таким чином заохотити їх працювати ще краще.

Читайте також: Скорочення штату працівників: кого повинні звільняти першим згідно закону?

Тому якщо ми дивимось вперед, то прийняття нового Трудового кодексу – абсолютно правильний крок. Повторюю ще раз – поміж працедавцем і найманим працівником має бути добровільний контракт. Це найефективніший механізм порозуміння, який дозволяє уникати неприємних судових спорів. Важливо тільки, щоб цей контракт був двосторонній із переліком зобов’язання обох сторін. Тоді вийдемо на стабілізоване регулювання трудових відносин, оскільки контракт захищатиме громадянина від конфліктних ситуацій.