Ціна на газ та електроенергію з 1 квітня.

Газ.

Як і восени минулого року, уряд не застосував формулу "хаб+" і не переглянув ціну на газ. Якби це було зроблено, то бенефіціаром були б державні компанії НАК "Нафтогаз України" та ПАТ "Укргазвидобування" – і держава, як акціонер.

Читайте також: Глупость тезиса о "единой цене" на газ от Гройсмана

Різниця ціни між формульною "хаб+" і фактичною регульованою ціною газу в Україні складає вже понад 30%. Звичайно в політичних цілях можна говорити по ціну газу "хаб+", але насправді це вже далеко не так.

Думаю, перегляд ціни газу імовірний лише при умові, що буде створений антикорупційний суд. МВФ видає кошти лише при виконанні обох цих умов, а Гройсман, скоріш за все, не піде на підвищення ціни, якщо це не гарантуватиме траншу.

Електроенергія.

Інша справа вугілля та електроенергія. Хоча формула "Роттердам+" навіть теоретично неправильна, але НКРЕКП її застосовує та підвищує ціну вугілля та електроенергії. Риторика уряду, яка була критичною влітку 2017, також різко змінилася.

Так з 1 січня ціна вугілля виросла на 21%: з 2000 грн до 2425 грн за тону. Це було основним фактором зростання загальної оптової ціни е/е на 9,5%.

А з 1 квітня ціна вугілля, що зараховується у тарифи, знову виросла на 7% до 2525 грн, це стало основним фактором нового зростання ціни е/е на 6,2%. Малий, середній, великий бізнес, школи, універститети, лікарні дит.садочки, водоканали, метро, електротранспорт – знову отримали вищі тарифи на е/е.

Основним бенефіціаром тут є приватна компанія ДТЕК, власником якої є найбагатший українець Ахметов.

Ця компанія видобула минулого року 24,2 млн тон або 85% всього українського вугілля. Все це вугілля нероттердамської якості закладається у тарифи по ціні Роттердам+. Також ДТЕК володіє 80% ТЕС, де це вугілля спалюється.

Станом на 1 квітня ця формула Роттердам+ принесла вже понад 26,3 млрд грн надприбутків. До речі, цей лічильник на днях пробували взламати. Не вийшло.

Читайте також: Газові Бермуди: як влада затягує українців у боргову пастку

Будь-яке підвищення тарифів неприємне. Але МВФ хоча б дає найдешевші гроші + співпраця з МВФ здешевшує будь-які інші запозичення. Це очевидні вигоди – для держави. Але що ж такого запропонував пан Ахметов, що його вимоги виконані, а вимоги МВФ – ні? І головне – кому запропонував?

Олігархія, монополія, політична корупція, state capture – ось це воно і є.