Вето – це конституційний механізм, який дано президентові як главі держави. Щоби бути гарантом Конституції, гарантом прав і свобод громадян. А також для того, щоби було забезпечено баланс влади в парламентсько-президентський республіці. Тому вето – це не про бажання, це про право, про правову державу.

На жаль, на практиці виходить інакше. Накладення президентського вето на закон про службу в органах місцевого самоврядування – яскравий приклад того, як теперішній глава держави зловживає своїм правом та використовує його у власних інтересах.

Читайте також: Сергій Євтушок: Закон про місцеве самоврядування має допомагати міському голові, а не блокувати його роботу

Цей закон "Про службу в органах місцевого самоврядування"  був проголосований у парламенті більш ніж рік тому - після того, як два роки над ним працювали в комітеті депутати всіх фракцій, зокрема і БПП. Проте ми отримали вето. Вважаю його непрофесійним та тенденційним.

Єдине предметне зауваження президента говорить про впровадження конкурсів для заступників сільських, селищних, міських голів. Мета нібито благородна. Але це підхід “від лукавого”, розрахований на маніпуляцію суспільною свідомістю. Річ у тому, що потрібно розмежовувати посади муніципальних службовців та так звані виборні (політичні) посади. Міський голова, якого обирає громада, має право сформувати свою команду в особі заступників, а баланс влади забезпечується через затвердження їхніх кандидатур у раді.

Цікаво, що вето президента в цій частині засудили та закликали відкинути і експерти Ради Європи, і Асоціація міст України, і навіть Головне науково-експертне управління Верховної Ради. Поширення конкурсного відбору на заступників міських голів не відповідає європейській практиці та порушує баланс влади на місцевому рівні. Певен, мета одна – послабити міських голів великих міст, які не підкоряються Банковій.

Читайте також: Як відновити зруйнований суспільний договір в Україні

Але найбільший цинізм в іншому. Припустімо – президент щиро вірить: запровадити відкритий конкурс просто необхідно. Тоді постає питання: чому минулого року (коли вето вже було накладено) президент ініціює прийняття в парламенті змін до закону про державну службу. І ці зміни – увага! – виводять з-під дії конкурсів голів місцевих державних адміністрацій. Зауважте, йдеться про класичних службовців, які точно мали б йти на конкурс. На відміну від виборних посад, на які мають призначатися за результатом або як наслідок волевиявлення громади.

Сьогодні на пленарному засіданні ради (під час розгляду вето) президентська фракція наполягала на врахуванні цих безглуздих поправок та в підсумку завалила весь закон, фактично “поховавши” трирічну роботу парламенту.

Замість висновку. Перефразую відомий вислів: друзям (облдержадміністраціям) – все, місцевому самоврядуванню – вето (конкурс).