Добре сміється той, хто сміється останнім: проста істина, яку забув наш східний геополітичний опонент. Вони довго не могли повірити у реальність того, що відбувається. За ними стояв «Газпром» – наймогутніша компанія ядерної держави. Зрештою, саме вони і були «Газпромом».

Годинники вартістю у десяток квартир в Москві, випещені у елітних салонах тіла, фантастичні зарплати у мільйони доларів на місяць. Вони настільки звикли вважати себе елітою, що й гадки не мали, що суд може взяти не їх бік, присудивши повернути Україні майже 2,5 мільярди доларів.

Ні, це не фантастика. Місяць тому саме так все і було – Стокгольмський арбітраж присудив росіянам відшкодувати збитки українському «Нафтогазу» на дуже пристойну суму. Та це – лише початок. Україна може та повинна не тільки сподіватися на повернення окупованих територій, але й робити все необхідне для того, щоб засудити Росію на міжнародному рівні.

Чому засудити Росію та отримати компенсацію – не «маніловщина», а цілком можливий сценарій? На його користь говорять як мінімум два дуже суттєві аргументи:

1) Захід керується логікою. І з точки зору Заходу не існує ЖОДНОГО логічного аргументу на користь визнання Криму російським. Це той гачок, на який РФ сама себе підвісила і який західні політики, перш за все, США, ніколи добровільно не відпустять.

Читайте також: Нафтогазу придется постараться, чтобы взыскать плоды победы над Газпромом

Історична аналогія: значно могутніший та впливовіший у світі Радянський Союз у 1940-му році відносно мирно анексував країни Балтії. Західні демократії законності анексії не визнали. Ні, війни не оголошували, проте на території США діяли уряди країн Балтії в екзилі, і навіть союзництво у Другій світовій ніяк не похитнуло принципової позиції Заходу: Естонія, Литва та Латвія повинні бути незалежними. Результат: СРСР немає, балтійські держави – не лише самостійні, але й повноправні члени НАТО та ЄС.

2) Слід починати готуватися до зміни політичної верхівки у Росії. Зі сторони людиноненависницька путінська система виглядає доволі непохитною, але вже є низка тривожних для путіністів сигналів, які свідчать, що точка незворотності ними пройдена: далі буде тільки удар об бетонну стіну реальності.

Путін та його підлеглі вибудували абсолютно абсурдну систему, в якій відсутній зворотній зв’язок, а отже, населення не здатне її регулювати – воно може її тільки зламати. Понад те – ця старанно вибудувана система не працює, не виконує своїх задач. Можу говорити на своєму прикладі: думаєте, ті, хто мене катував, не розуміли, що я невинуватий? Розуміли, проте їм не важлива реальна безпека Росії, їх цікавила власна кар’єра, погони. Борючись із фейковими загрозами (тими, які важливі для начальства і які дозволяють дослужитися до генеральських лампасів), така безпекова система вразлива і нестійка. Вона завалиться настільки ж раптово, як СРСР у 1991-му.

Те, що відбувалось після трагедії у Кемерово, говорить лише про одне: російська влада цілковито втратила відчуття реальності. Коли губернатор і депутати просять пробачення і висловлюють співчуття не родинам загиблих, а «національному лідєру», це діагноз усій системі.

Коли відбудеться зміна влади, Росія пройде через низку конфліктів: це не миролюбна Україна, у РФ як імперію в принципі зашиті протиріччя та дисбаланси, які вирішуються тільки силою. Вирішення конфліктів забере час та ресурси, а отже, ослабить Росію. Хто виграє у російській заварушці?

Радикали, неокомуністи, кавказькі екстремісти? Я в це не вірю. Виграють ті, із числа поміркованих, кого підтримає Захід, отже, вирішальною стане підтримка зовнішніх сил, що зробить осійських дійових осіб дуже поступливими, як більшовиків під час укладання Брестського миру. Завдання нашої дипломатії – щоб поступки Україні, у тому числі і компенсація збитків, були невід’ємною частиною цієї угоди нової російської влади із Заходом.

Читайте також: Россию скоро захлеснет

Оскільки ніхто в світі не підтримав заяву РФ про анексію, півострів їй не належить. Юридично Крим – територія України, а те, що там відбувається, – окупація. І ще, що важливо пам’ятати – це неподобство закінчиться. І громадянам Росії, незалежно від того, підтримували вони політику Путіна чи ні, доведеться дуже довго з власної кишені платити компенсації нашій країні. Ще й тому нам треба мати юридично грамотно оформлені документи. Млини богів мелять повільно, проте безжально. Вони, рано чи пізно, перемелять і путінізм.